Cum Deo pro Patria et Libertate – урочисте підняття прапорів на Закарпатті
21 травня в Варієві та Берегові вшанували памʼять боротьби за свободу Ракоці.
321 рік тому, крім Тарпи та в Варієва, у Берегові куруци Тамаша Есе також підняли прапори боротьби за свободу Ракоці. Князь Ференц Ракоці ІІ закликав Тамаша Есе та пригноблених своїм Бережанським патентом боротися „з Богом за батьківщину і свободу”.
Цей захід організували КМКС в Варієві та громадська організація «Про Культура Субкарпатіка» у Берегові.
Ми знаємо, що боротьба за свободу зазнала поразки, але її полум’я зберігалося протягом 8 років. Ференц Ракоці ІІ не скорився і не прийняв амністію, цим самим зберіг для угорського народу іскру незалежності, смак свободи та волю, яка була необхідна для того, щоб Угорщина зрештою здобула незалежність, – наголосив у своїй промові Йосип Шін, заступник голови КМКС, перед меморіальною дошкою на стіні реформатської церкви в Варієві.
На церемонії покладання вінків єпископ Закарпатської угорської реформатської церкви Шандор Зан Фабіан виголосив молитву.
Вшанування пам’яті продовжилося в Берегові біля погруддя Тамаша Есе. Учасники зібралися на заклик тараґота, що забезпечив Імре Холожаї, викладач дитячої школи мистецтв та творчості угорського народу «Туліпан Танода» та Берегівської художньої школи імені Золтана Кодая. Куруци в історичних костюмах зачитали Бережанський маніфест і розгорнули прапор Ракоці.
Закарпаття має одне з найглибших корінь епохи Ракоці, яка мала найбільший вплив на цей регіон, і до сьогодні це памʼятають, оскільки це була епоха, яка змогла об’єднати різні народи, що тут проживають. Під розгорнутими прапорами, крім угорців стояли русини, найвірніший народ Ракоці, а також були румуни та словаки. Усі вони вважали важливим незалежність і те, щоб протистояти чужоземним державам на власних ногах. Це послання, яке об’єднує тутешні народи, має бути передане всім, – підкреслила Ільдіко Орос, голова ГО«Про Культура Субкарпатіка» та ЗУІ імені Ференца Ракоці ІІ.
Наприкінці заходу присутні поклали вінки пам’яті до меморіальної дошки та погруддя Тамаша Есе.