У Берегові відзначили День угорської поезії

З 1946 року щороку 11 квітня відзначають День угорської поезії, разом з тим віддаючи почесті угорському поетові Аттілі Йожефу.З цієї нагоди близько восьмисот людей зібралися на головній площі Берегова, аби спільно продекламувати улюблені поезії, написані відомими угорськими діячами літератури. На урочистостях, організованих ГО «Pro Cultura Subcarpathica» («PCS»), були присутні учні шкіл з угорською мовою навчання з майже усіх куточків Закарпаття.98693_2
Від імені організаторів присутніх вітала голова «PCS» Крістіна Кудлотяк. Потім слово взяла ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ф. Ракоці ІІ Ільдіка Орос. Своє присутністю захід вшанували генеральний секретар Угорської академії мистецтв (УАМ) Кучеро Томаш Гергель, завідуюча головним відділом з міжнародних з’язків та закордонних справ УАМ Жужанна Рейпаші, представник дослідницького відділу УАМ Ноемі Темешварі, а також консул Угорщини у Берегові Каталін Ґоро, яка закликала школярів не боятися взяти в руки книжку, аби познайомитися з видатними письменниками угорської літератури.
Найбільш хвилюючою та піднесеною частиною заходу безсумнівно стало спільне декламування віршів. Під керівництвом студентки ЗУІ Дори Мовнуш з вуст близько восьмисот поціновувачів літератури пролунав вірш Леврінца Сабов «Сподівання у весни».98693_3
До чудової події, окрім школярів, долучилися й випадкові перехожі. Гарний настрій створювали гурти «Кредо» та «Альманах», які виконують покладені на музику вірші. Для любителів почитати біля сцени була розміщена книжкова шафа. Біля величезного портрету Леврінца Сабов охочі залишали свій відбиток руки. Окрім того, діяв «вільний мікрофон», коли кожен міг продекламувати улюблений вірш. Багато хто скористався ним: були такі, які просто проговорили чи зачитали свої улюблені вірші, а були й такі, які навіть заспівали їх.
98693_411 квітня у Берегові все нагадувало про День угорської поезії: у ефірі радіо «Пульс» згадували цю подію; Літературне об’єднання ім. Вілмоша Ковача розклеїло вірші по всьому Закарпаттю; студенти ЗУІ з цього приводу організували урочистості; численний натовп зібрався на площі міста. Це, можливо, спонукатиме до того, аби література увійшла у наше повсякдення, та до пізнання угорської та світової скарбнички літератури. Нехай рядки Леврінца Сабов «… буде краще, якщо й ти цього захочеш» супроводжують нас та дають нам віру.

Юліанна Кочіш
Kárpátalja.ma