Юрист відповідає: Податок на нерухомість у 2015 році

Законом № 71-VІІІ від 28 грудня 2014 р. введені в дію зміни до Податкового кодексу України. Знову ввели податок на нерухомість.

Останніми змінами до Податкового кодексу України (ПКУ) встановлено, що оподаткуванню підлягає загальна площа об’єкта нерухомості (як житлової, так і нежитлової).
Власники нерухомості не сплачуватимуть податок за:
– 60 кв. метрів включно (для квартир/ри);
– 120 кв. метрів включно (для житлового/вих будинку/ків);
– 180 кв. метрів (для різних типів нерухомості, одночасного володіння квартирою/рами та будинком/ками).
Дачі та садові будинки виключені з переліку об’єктів, які не підлягали оподаткуванню, а тому, починаючи з 2015 року, їхні власники платитимуть податок на нерухоме майно.
Пільги надаються у межах зазначених вище квадратних метрів, незалежно від кількості квартир чи будинків, які перебувають у власності людини. Наприклад, якщо у власності людини декілька об’єктів, один з яких має площу 70 кв. метрів, інший — 80 кв. метрів, то платити податок не треба, тому що в сумі їхня площа не перевищує 180 кв. метрів. Пільга щодо зменшення площі оподаткування надається один раз на податковий рік.

Варто зазначити, що законодавець надав місцевим радам право збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування. Крім цього, місцеві ради можуть встановлювати пільги з податку для фізичних осіб з урахуванням їхнього майнового стану та рівня доходів. Швидше за все, такі пільги будуть встановлені для певної категорії людей, наприклад, для багатодітних або малозабезпечених сімей, які матимуть нерухомість, що більша за зазначені вище квадратні метри, за яку податок не сплачуватиметься.
Цікаво, що раніше місцеві ради також мали права надавати пільги зі сплати податку на нерухомість, але масовості в цьому не спостерігалося. Побачимо, що буде в майбутньому. Чи надаватимуть пільги тим, хто потребує їх?

Пільги із сплати податку на нерухомість для фізичних осіб не надаються на об’єкти оподаткування:
1. Що використовуються їхніми власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності);
2. Якщо площа такого об’єкта (об’єктів) буде більшою, ніж п’ятикратний розмір неоподаткованої площі, яку затвердять місцеві ради.
Отже, якщо власник квартири (наприклад, площею 75 кв. метрів) здає в оренду одну кімнату цієї квартири, він не матиме права на встановлену пільгу щодо звільнення від оподаткування площі в розмірі 60 кв. метрів. І буде змушений платити податок на нерухомість із загальної площі квартири (75 кв. метрів), оскільки пільга надається на об’єкт нерухомості, а не на площу. За тим самим принципом оподатковуватиметься і оренда (як часткова, так і цілого об’єкта) будь-якого іншого нерухомого майна (будинку, іншої квартири, дачі тощо).

Хто, за що і скільки платитиме?
Відповідно до ст. 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Нерухомість, що підлягає оподаткуванню, внесеними змінами розділена на дві категорії: житлова та нежитлова.
Так, до житлової нерухомості, належать наступні будівлі:
Об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки;
Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:
а) житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.
б) прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
в) квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
г) котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;
Дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

Податковим кодексом визначено перелік об’єктів, на які податок на нерухоме майно не поширюється. Отже, відповідно до статті 266.2.2. Податкового Кодексу України не є об’єктом оподаткування:
а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) гуртожитки;
ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної чи міської ради;
д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їхніх підприємств.

Ставки податку для об’єктів нерухомості, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, а також пільги зі сплати встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості в розмірі, котрий не перевищує 2% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.
Відповідно до п. 33 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року (саме того, який і змінив порядок нарахування і сплати податку на нерухомість) на 2015 рік ставка податку на нежитлову нерухомість не може перевищувати 1% мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2015 року. Тобто, максимальна ставка податку на нежитлову нерухомість за 2015 рік становитиме 12,18 грн. за 1 кв. метр, а на житлову нерухомість — 24,36 грн. за 1 кв. метр.

Як дізнатися про нарахований податок?
Спеціально відвідувати фіскальний орган для того, щоб вам нарахували податок, не треба. Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надішлють платнику податку за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року. Нерезидентам повідомлення-рішення надішлють за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.
У разі, якщо платник податку не погодиться з розрахунком податку або виявить розбіжності в наявній у нього інформації про об’єкт нерухомості, він має звернутися з оригіналами документів на нерухомість до фіскальних органів. Якщо є підстави, мають провести перерахунок суми податку і надіслати нове податкове повідомлення-рішення.
Податок сплачується фізичними особами — протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування. Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про податок.

Тюнде Товт
Kárpátalja.ma