Діяльність обласної фракції КМКС, спрямована на розвиток дорожної інфраструктури або як привести до ладу угорськомовні села Закарпаття
Науково-дослідний інститут імені Тиводара Легоцького провів опитування щодо загальної довжини та якості доріг в угорськомовних селах Закарпаття. У зв’язку з цим у нашій попередній статті доктор Ільдіка Орос, президент Інституту Ракоці, депутат обласної ради від КМКС, пояснила та обґрунтувала важливість розвитку дорожної інфраструктури. Звичайно, ця тема розкриває цілий ряд проблем, які кожен відчуває на своїй шкірі, а точніше на колесах автомобіля, яким користується. Якщо добре подумати, неякісні дороги не лише призводять до втрати часу та додаткових витрат, але також впливають на наше повсякденне відчуття комфорту, на економічне та культурне життя, його якість. „Тому, з точки зору угорського життя, надзвичайно важливо, щоб кожне угорськомовне село було сполучене з найближчим угорським поселенням якісною дорогою”, – пояснила позицію КМКС щодо цього питання Ільдіка Орос.
У нашій поточній статті ми запитали Йосипа Борто, першого заступника голови обласної державної адміністрації, про плани КМКС, державні ресурси та наміри, а також досягнуті на сьогодні результати.
‒ Пане засутпник, як би ви описали основні виклики поточної ситуації транспортної інфрастуртури?
‒ Станом на 2015 рік ми опинилися в ситуації, коли мережа доріг між населеними пунктами на Закарпатті, в яких проживають угорці, стала непрохідною, а її оновлення було б завданням районної чи муніципальної влади, але через економічну ситуацію в Україні в осяжному майбутньому вони не матимуть на це власних фінансових ресурсів. Дорожня мережа населених пунктів, в яких проживають угорці, можливо була і частково все ще є у найгіршому стані. У районі Берегова загальна протяжність майже непридатних до використання доріг, що потребують ремонту, становить 320,4 км. (ide link ami a tanulmányhoz vezet.)
‒ За таких обставин які пропозиції вносили депутати КМКС протягом останніх років?
‒ Починаючи з 2016 року члени фракції КМКС докладали всіх зусиль на обласному рівні, щоб на дороги було виділено якомога більшу частину позабюджетних коштів, що належать до компетенції ради.
‒ Чому ви зосередилися саме на цих відрізках доріг?
‒ Відповідно до основної ідеї плану нашої фракції КМКС, а також на основі власного досвіду роботи заступником голови, я можу сказати, що ми можемо покращити ситуацію лише завдяки послідовній, запланованій роботі. По-перше, слід відремонтувати ті дороги, на які є відповідний дозвіл. У 2016 році ми зіткнулися з відсутністю проектної документації щодо ремонту доріг у багатьох населених пунктах, яку мали б підготувати місцеві керівники, адміністрації, тож ми могли боротися за фінансування лише для тих, що були готові використати ці кошти. Ми ініціювали проектування решти доріг через органи місцевого самоврядування та подали документи своєчасно, а потім, маючи потужне лобі, нам вдалося досягти позитивних результаів голосування за фінансування низки доріг. Суспільному використанню перешкоджає тендерний процес. Бували випадки, наприклад, коли був призначений новий губернатор, коли тендери вже були перезапущені, а ціни зросли і можна було відремонтувати значно менше доріг за ті ж кошти, за які ми проголосували. Ще одна проблема, яка уповільнює цей процес, полягає в тому, що на Закарпатті недостатньо обладнання та субпідрядників. Було б добре, якби такі компанії були створені і в нашому регіоні.
‒ Як ви бачите, наскільки реалістичною є мета найближчим часом мати придатні до використання дороги в селах Закарпаття з угорським населенням та що було досягнуто з цих планів за минулий цикл?
‒ Нинішня політико-економічна ситуація, пандемічна криза 2020 року, адміністративна реформа та спричинені нею зміни, їх наслідки ускладнюють здійснення розвитку інфраструктури, що вимагає значних інвестицій. Ми бачимо, що угорський уряд розуміє доцільність та вплив нашої пропозиції щодо виживання місцевої угорської громади і, залежно від своєї економічної сили, зробить усе можливе, щоб підтримати угорців Закарпаття і в цьому питанні. Проблема об’їзду Берегова, з іншого боку, підкреслює складність вирішення цієї проблеми, оскільки місцеві підприємці та їхні клієнти зацікавлені у забезпеченні фінансування та будівництва саме через них. Однак, на жаль, цей варіант рішення не дав реальних результатів протягом багатьох десятиліть.
Наразі наша область мало що отримувала із державного бюджету, але завдяки силі фракції вдалося забезпечити фінансування з обласного бюджету самостійно або у співпраці з іншими фракціями, якщо не всюди для повного ремонту, але все ж для часткової корекції, а в деяких місцях, таких як Чоп-Добронь, Пийтерфолво-Велика Паладь, Великі Ком’яти-Шаланки-Вилок, навіть для повної реконструкції:
| Населені пункти | Рік | Сума (в гривнях) |
| Берегове-Дийда-В. Бігань-Гут | 2020 | 10 000 000 |
| Батьово-Баркасово-Яноші | 2020 | 10 000 000 |
| Берегове-Бадалово-Вари | 2020 | 10 000 000 |
| Оросієво-Пушкіново-Вербовець-Підвиноградів | 2020 | 10 000 000 |
| Неветленфолу-Дюла-Чорнотисів | 2020 | 10 000 000 |
| В. Ком’яти-Шаланки | 2020 | 13 000 000 |
| Шаланки-Вилок | 2020 | 4 400 000 |
| Виноградів-Теково-Неветленфолу | 2020 | 22 000 000 |
| Дерцен-Форнош | 2020 | 12 000 000 |
| Червоне-Соловка-Горонґлаб | 2020 | 10 000 000 |
| Тийґлаш- Руські Геївці | 2019 | 6 000 000 |
| Ратівці-М. Геївці | 2019 | 23 500 000 |
| В. Геївці-М. Геївці-Тийґлаш | 2019 | 10 800 000 |
| В. Добронь-Мукачево | 2019 | 7 600 000 |
| Батьово –Вантажна станція | 2019 | 1 900 000 |
| В. Ком’яти-Шаланки | 2019 | 8 500 000 |
| Неветленфолу-Дюла-Чорнотисів | 2019 | 10 000 000 |
| Неветленфолу-Чепа-Сасово-Теково-Виноградів | 2019 | 10 000 000 |
| Оросієво-Пушкіново-Вербовець-Підвиноградів | 2019 | 1 800 000 |
| Шаланки-Вилок | 2019 | 5 200 000 |
| Червоне-Соловка-Горонґлаб | 2019 | 1 000 000 |
| Неветленфолу-Дюла-Чорнотисів | 2019 | 1 000 000 |
| Шаланки, вул. Петефі. | 2019 | 195 000 |
| Берегове, вул. Паловці Горват Л. та Лучкая частково | 2019 | 1 000 000 |
| Батьово-Баркасово-Яноші | 2019 | 1 000 000 |
| Берегове-Бадалово-Вари-Боржава | 2019 | 1 000 000 |
| В. Ком’яти-Шаланки-Вилок | 2018 | 9 500 000 |
| Батьово-Елеватор | 2018 | 400 000 |
| Оросієво-Пушкіново-Підвиноградів | 2018 | 800 000 |
| Ратівці-М. Геївці | 2018 | 705 000 |
| Червоне-Соловка-Свобода | 2018 | 95 000 |
| Чоп-Тисаашвань | 2017 | 630 000 |
| Червоне-Соловка-Горонґлаб | 2017 | 430 000 |
| Перехрестя, вул. Ракоці | 2017 | 150 000 |
| Перехрестя, частина вул. Спортивної | 2017 | 350 000 |
| Батрадь, ремонт вул. І. Франка | 2017 | 915 000 |
| В. Ком’яти-Шаланки-Вилок | 2017 | 9 600 000 |
| Соломоново-В. Добронь-Косино | 2016 | 150 000 |
| Шом-Горонґлаб | 2016 | 50 000 |
| В. Ком’яти-Шаланки | 2016 | 300 000 |
| Пийтерфолво-В. Паладь-Фертешолмаш | 2016 | 300 000 |
| Червоне-Соломоново | 2016 | 300 000 |
| Сернє-Баркасово | 2016 | 300 000 |
| В. Добронь, вул. Шкільна, | 2016 | 100 000 |
| Попово-Гетєн | 2016 | 199 000 |
| Бене, вул. Онча | 2016 | 199 000 |
| Жнятино, 2 км | 2016 | 100 000 |
| відрізок дороги Н. Село-Карачин | 2016 | 100 000 |
| Червоне-Соловка | 2016 | 100 000 |
Це дуже значна сума за нашими мірками, яку наша фракція лобіювала з державного бюджету для територій, населених угорцями: 220 мільйонів гривень за останні 5 років.
Ми намагалися максимально використати те, що залежало від нас та було в наших силах. Будівництво доріг та їх використання вже залежить і від районів та органів місцевого самоврядування, чи звертатимуть вони увагу на шлях грошей, чи вчасно підготовлені необхідні дозволи та документація для використання коштів, чи можуть вони вчасно ними скористатися, бо якщо ні, то в кінці року вони будуть повернені до бюджету.
Ось чому важливо, щоб в результаті виборів в жовтні було сильне представництво угорців в області, районах та на чолі ОТГ. КМКС докладає всіх зусиль для досягнення ефективного результату у питанні доріг як за допомогою свого політичного впливу, так і адвокації.
Габор Потокі, економіст, викладач Інституту Ракоці