Щорічна підсумкова промова Віктора Орбана

Доброго дня, пане спікер. Шановні пані та панове!

Ми з вами бачилися давно, і приємно нарешті бути разом. Минулого року через епідемію коронавірусу ми пропустили нашу традиційну зустріч. Є спокуса віддатися радості від зустрічі з вами, хоча сьогодні ми маємо говорити про серйозні речі, адже до виборів залишилося всього п’ятдесят днів.

Готуючись до оцінювання становища країни, ми завжди повинні знати дві речі: хто ми і про що хочемо говорити. До цього часу для нашої громади це не було проблемою. Зрештою, як і для мене особисто, після шістнадцяти років в опозиції та шістнадцяти в уряді, маючи за плечима п’ятьох дітей і п’ятьох онуків, людина може справді усвідомлювати, хто вона є насправді. Ми, які сьогодні тут зібралися, різні люди, але нас об’єднує одне: ми угорці зі спільною пристрастю до Угорщини. Тепер, однак, ми несподівано дізналися від лівих, що це неправда; ми насправді – гриби. Гриби, яких тримають у темряві і підгодовують гноєм. Також ми дізналися, що ми, як сільські жителі, жителі провінцій, не можемо розгадати навіть кросворд, а ліві кажуть, що ми о 10 ранку вже п’яні та у нас промиті мізки. Ми також дізналися, що, оскільки ми — «Фідес», ми також повинні бути аберованими. Від лівих сил ми також дізналися, що у Фідесі є євреї, хоча й мало. Ми також дізналися, що серед нас багато геїв. Ліві підрахували: занадто мало євреїв і занадто багато геїв. Як це вийшло – загадка. Я обміркував, що сказали ліві, і дійшов висновку, що стосовно грибів вони можуть бути праві. Бо стільки дурниць людина несе тільки після вживання психотропних грибів. Але можливо це така стратегія, нова політична стратегія. Ображати людей, висміювати людей з інвалідністю, ображати жителів сіл, погрожувати пенсіонерам і дивитися зверхньо на жінок. Ніхто ніколи так не розмовляв з угорцями. Аж важко повірити своїм вухам. Якщо це стратегія, то це світова новинка. Де Голль, можливо, мав рацію: говорити може кожен, але справжній лідер також знає, коли слід мовчати. Так чи інакше, це соромно, дуже соромно. Навіть для нас, адже ліві, якими вони б не були, все одно є частиною нації, як нещастя в національному гімні. Але по той бік ще більш соромно. Дюла Горн крутиться в труні, Меддєші не встигає відводити погляд, колишні члени Спілки Соціал-демократів розгублено вдивляються в носок своїх черевиків. Це не бентежить Дюрчаня та Байнаі, адже вони навели це шоу на всю країну. Вони поставили це все на сцену, щоб приховати, що вони насправді готуються до повернення: лідери найбільш корумпованого уряду Угорщини Дюрчань і Байнаі – з підкріпленням в особі експерта з грибів. Саме ця чудова команда прагне очолити уряд Угорщини. Це пропозиція лівих для Угорщини. Навіть не знаєш, плакати чи сміятися.

Зараз залишилося всього одне питання, мої дорогі друзі, це те, про що я сьогодні буду говорити. Дитина повертається додому з церкви. „Що там було?” – питають. «Як завжди. Священик говорив». — Про що ти говорив? «Про гріх». — І що він сказав? — «Він проти гріха.» Так я зі своєю промовою. Сьогодні я теж скажу, як завжди, Угорщина має йти вперед, а не назад. Але що попереду, а що позаду? Звучить просто, але все ж таки що у нас попереду, а що позаду? Ну, ось, саме про це я сьогодні говоритиму.

Шановні пані та панове!

Ви теж це пережили, ми залишили позаду два важкі роки. Пандемія, хвилі міграції, енергетична криза, спалахи імперської люті в Брюсселі, прохолодний подих холодної війни на наших шиях і тривожна тінь війни в Східній та Центральній Європі. У цій ситуації довелося організувати захист від коронавірусу. У цій ситуації довелося перезапустити економіку, замінити втрачені робочі місця, надати підтримку молоді, сім’ям та людям похилого віку. Це надзвичайно складне завдання. Дякую за надлюдську працю лікарям, медсестрам, фельдшерам, організаторам кампаній з вакцинації, персоналу оперативного штабу! Дякуємо президенту Яношу Адеру та його дружині за їхню роботу з надання допомоги дітям-сиротам під час епідемії. Дякую, дякую за це, пане Президенте.

Друзі!

Така пандемія також є своєрідним стрес-тестом. Це ставить нас усіх під тиск. Це також чинить тиск на політику та економіку країн. Ви самі бачили, що угорська держава достойно витримала випробування. Парламент засідав весь час, даючи уряду простір і засоби для успішного захисту, тримаючи ситуацію під контролем. Епідеміологічні органи, лікарні, угорська система охорони здоров’я, яку так часто незаслужено ганьбили і недооцінювали, працювали на відмінно, а державна адміністрація, поліція та солдати працювали злагоджено, швидко та дисципліновано. Уряд залишався єдиним і спокійним, а здатність країни діяти ні на мить не була під загрозою, а це означає, що новий конституційний лад, запроваджений у 2011 році, був добре перевірений практиці. У Європі уряди падають один за одним, коаліції розпадаються, правила та обмеження постійно змінюються, а тисячі демонстрантів доводилося стримувати силою. Впевненість людей повільно, але постійно зникала. У нас нічого подібного не траплялося. Вдома нам вдалося зберегти і навіть зміцнити довіру громадськості, адже, на думку більшості людей, Угорщина добре захищалася від вірусу. Ми також повинні говорити про те, що на Угорщину напав не тільки вірус, а й ліві, сподіваючись, що вони зможуть повалити уряд. Коли все потрібно було закривати, вони вимагали відкриття, коли все потрібно було відкривати, вони кричали та вимагали закриття, скаржились на диктатуру, організовували закордонні кампанії проти уряду, розповсюджували сфальсифіковані відео, неправдиві новини.

Друзі! Це серйозна безвідповідальність, чи навіть гірше. Не остерігаймося сильних слів. Під час смертельної пандемії використання страху мільйонів сімей для повалення уряду є невиправданим злочином перед будь-яким судом. Обом прийде час: одному 3 квітня, а іншому за велінням Божим.

Шановні пані та панове! З 2010 року ми реорганізували не лише державу, а й відновили нову угорську економіку. Тепер це все пройшло іспит. У 2010 році ми вирішили давати людям роботу замість допомоги. Хто хоче працювати, той може отримати роботу. Незважаючи на епідемію вірусу, ніколи p часів перебудови в Угорщині не працювало так багато людей, працевлаштовано на понад мільйон більше людей, ніж при уряді Дюрчаня. Крім того, вони працюють не на будь-якому рівні, адже нам потрібно виробляти конкурентоспроможні товари та послуги, які можна продавати на міжнародних ринках. Це питання життя, тому що ми побудували економіку, яка спирається на продаж за кордон, тобто на експорт. Минулого року нам вдалося побити ще один суттєвий рекорд. Експорт Угорщини зріс до 119 мільярдів євро. Уявіть собі, ми посідаємо 95-е місце у світі за чисельністю населення, але за експортними показниками – 34-е. За обсягом експорту на душу населення ми на 27-му місці. Подумаймо про це.

У 2010 році ми вирішили «мадяризувати» ключові галузі. Тому ми знижуємо іноземну власність нижче 50 відсотків у банківській системі, ЗМІ та енергетичному секторі. Нагадаю всім: ми починали з 60% у банках, 66% у ЗМІ та 71% в енергетичному секторі, але сьогодні угорська власність стала більшістю. Під час епідемії коронавірусу – це не дрібниця – ми змогли зберегти те, що взяли в угорські руки, і навіть продовжили забирати ключові компанії, цього разу постачальника газу та електроенергії по той бік Тиси. Отже, ці території вільні, тепер на черзі Паннонія. Незалежно від кризи, ми продовжували і навіть збільшували іноземні інвестиції угорського капіталу. Ви, напевно, пам’ятаєте, що ми вже вирішили, що чим більше прибутків, які іноземні компанії, що працюють тут, вивозять з Угорщини, тим більше прибутку мають приносити додому угорські компанії, що працюють за кордоном. Це єдиний спосіб зберегти угорську економіку в рівновазі. Це ще залишається метою, але ми не стояли на місці під час епідемії, ми йшли вперед, а не назад. MOL розширюється і придбав 417 заправок в Польщі. OTP є у всіх країнах на Балканах. Угорська компанія може побудувати платну систему для автодоріг в Індонезії, населення якої становить 270 млн. У Чеській Республіці угорська енергетична компанія Magyar Villamosművek постачає енергію для 1 600 000 споживачів. Також вже є угорський птахопереробний завод у В’єтнамі, комбікормовий завод і завод гумового бітуму в Росії, а також телекомунікаційна компанія, що належить Угорщині, в Албанії та Чорногорії. Вперед, Угорщино!

Це чимале досягнення, але я вважаю найбільшим прогресом угорської економіки під час кризи те, що нам не довелося обмежувати пільги для сімей під час епідемії. Крім того, розпочато процес звільнення від сплати податків на прибуток осіб віком до 25 років, сім’ї можуть отримати відшкодування податку, а кілька днів тому пенсіонери отримали тринадцяту місячну пенсію. Тринадцята пенсія – це не лише економічний факт, а реальна репарація. Ми повертаємо те, що відібрав уряд Дюрчаня та Байнаі. Як кажуть, турецька дитина порізала, угорська дитина вилікувала. Країна вже 12 років працює над тим, щоб загладити історичні гріхи лівих. Угорці за кордоном також змогли відчути, що вони належать до нашого народу не лише тоді, коли світить сонце, а й у скрутні часи. Ми продовжили і їхні програми, побудувавши 170 нових дитсадків та відремонтувавши 790. Угорці, вперед!

І оскільки ми з 2010 року завжди діяли самі по собі, після кризи ми використовували не брюссельські рецепти, а лікування методом Матолчі-Варга, щоб перезапустити економіку. Ми ризикнули. Ступінь ризику не малий, але ви знаєте, що це завжди так. В економічній політиці ті, хто не ризикують, завжди рано чи пізно опиняються в кінці черги. Це як їзда на велосипеді. Якщо ти не крутиш педалі, він падає. Але цей велосипед не впав. В 2021 році ми вже виросли на 7 відсотків і наполегливо працювали, щоб зменшити спад через епідемію. Якою сухою не була б підсумкова промова, пані та панове, треба говорити мовою чисел. Державний борг утримується нижче 80 відсотків і буде знижений до 77 відсотків до кінця року. У той же час державний борг Франції зріс до 115 відсотків, іспанців – до 120 відсотків, а італійців – до 154 відсотків. І те, що мало хто міг уявити, також сталося, я точно не очікував цього, державний борг Австрії перевищив борг Угорщини. Незважаючи на епідемію, мінімальна заробітна плата зросте на 20 відсотків у 2022 році, а податок з працевлаштованих знижено на 4 відсотки. Ми втілили велику національну угоду, яка включала профспілки, роботодавців, уряд і парламент, який ухвалив цю угоду. Крім, звісно, ​​лівих, які ні за що не голосували. Я прошу вас пам’ятати в день виборів, що ліві не голосували за закон про коронавірус, на якому базується захист під час пандемії. Вони не голосували за кредитний мораторій. Вони не голосували за підвищення мінімальної зарплати. Вони не голосували за відшкодування податку для сімей. Не голосували за звільнення від сплати податків осіб молодше 25 років. І за зниження податків вони теж не голосували. Сподіваюся, електорат, в свою чергу, не проголосує за них. Будь ласка, також пам’ятайте, що уряд Дюрчаня-Байнаі пішов зовсім іншим шляхом, ніж ми. Вони пішли назад. Вони забрали тринадцяту пенсію, забрали зарплату за один місяць, один рік декретної відпустки, скасували програму підтримки будівництва домівок, податкові пільги для сімей, ввели оплату за медичні послуги, подвоїли ціни на електроенергію та втричі підняли ціну на природний газ для населення. Але це все матиме наслідки, тепер 3 квітня ви можете відповісти взаємністю. Summa summarum, досить скромно, але ми можемо з упевненістю сказати, що ми не відмовилися від своїх цілей навіть під час епідемії, тому Угорщина виходить із нинішньої кризи сильнішою, ніж вона була до неї.

Шановні пані та панове!

Щодо майбутнього, то попереду серйозні питання. Чи буде війна? Чи будуть гроші? Чи буде ще одна епідемія? Чи буде нова хвиля міграції?

Чи буде війна? Зараз усі про це говорять. Ситуація похмура і нестабільна. Ви також знаєте мапу, Угорщину оточують нестабільні регіони: Західні Балкани та Україна. На Балканах теж є великі хлопці: США, Євросоюз, Росія, турки. І все це неподалік наших кордонів. Не забуваймо, що Боснія знаходиться за 70 кілометрів від південних кордонів Угорщини, а на Балканах досі перебувають 665 угорських солдатів. Рецепт примирення та заспокоєння на Балканах простий: швидке членство в ЄС, компроміс із Сербією та план Маршалла. Шкода, що цього не відбувається. За останні роки Угорщина зміцнилася. Тому я кажу вам, що ми не будемо дивитися, склавши руки, як погана політика наддержав завдає шкоди нашому сусіду. Ні Берлін, ні Брюссель не можуть проводити балканську політику проти угорців, і без нас. Ми не будемо приймати рішення в Брюсселі, які суперечать інтересам Угорщини. І оскільки в інтересах Угорщини принести мир, економічний розвиток і привести регіон до Європейського Союзу, про санкції, карну політику, чи будь-яку іншу зарозумілість з боку великих держав не може бути й мови. Нам потрібно говорити і діяти не стосовно Балкан, а разом з Балканами. Балкани, як завжди, безмежно складні, але мирне врегулювання, прийнятне для всіх, можливе. Проте конфлікт між Росією та Україною є більш гострим. Тут також зрозумілі інтереси Угорщини. Перш за все потрібно уникати війни. Про це говорять не лише людські, а й угорські інтереси. Подумайте: у разі війни з України приїдуть сотні тисяч, а то й мільйони біженців, кардинально змінить політичну та економічну ситуацію в Угорщині. Пам’ятайте, десятки тисяч людей приїхали з колишніх югославських територій у 1990-х роках, і це теж було нелегко. Ще  більше може приїхати з України, мабуть, без надії на повернення. Ми працюємо за мир, але, звісно, державні органи почали готуватися. У нас є відповідний сценарій і план дій і на випадок війни.

Пані та панове!

З огляду на розміри, військову та економічну потужність Угорщини ми не можемо чинити вирішальний чи навіть суттєвий вплив на відносини між Європейським Союзом, Заходом та Росією. Але це не привід для бездіяльності. Ми граємо з відкритими картами і ніколи не приховували того факту, що вважаємо стратегію Брюсселя хибною, а санкції проти Росії глухим кутом. Я переконаний, що без економічної співпраці з Росією Європа залишиться слабкою та блідою. Утримання від співпраці, повна передача китайцям величезних економічних можливостей є стратегічною помилкою. Але в останні роки я також зрозумів, що ми не можемо змінити напрямок зовнішньої політики Європейського Союзу, і тому, замість непотрібних дебатів, ми розробили та застосовуємо угорську модель. Ми є членами НАТО та Європейського Союзу, зберігаючи збалансовані політичні та економічні відносини з Росією. Угорський приклад доводить, що це можливо.

Пані та панове!

Війна, хоч і холодна, хоч і гаряча, напруженість і конфлікти між Сходом і Заходом поки що приносили лише біди, страждання та тяжкі втрати Центральній Європі та Угорщині. Зрозуміло, що ми не хочемо знову увійти в цю річку. Тому я взявся за мирну місію в Москві. Лід заморожених відносин має бути зламаний і потрібно відкрити шлях для переговорів. Щоправда, в Угорщини немає атомного криголама, але у нас є кирка, і іноді достатньо й тріщини, щоб вивести здоровий глузд на поверхню. Усім нам буде на користь, що європейські лідери заходять один за одним у двері в Москві. Звичайно, ми, угорці, також зрозуміли, що безпека – це питання не дружби, а сили. З цього випливають дві речі. Перш за все, між Угорщиною та Росією завжди має бути територія відповідної ширини та глибини. Це сьогодні Україна, незалежність і життєздатність якої є прямим угорським інтересом. По-друге, військова міць Європи має бути щонайменше порівнянною з російською; поки це не так, безпеку народів Європи вирішуватимемо не ми, європейці, а американці та росіяни. Тому Угорщина підтримує розвиток європейського військового потенціалу та спільних оборонних сил. З цією метою ми розпочали будівництво сучасної угорської армії та пов’язаної з нею військової промисловості. На жаль, ми поки не досягли прориву. Військову промисловість ще треба прив’язати до економіки, підключити університети, науково-дослідні інститути, інноваційні парки, і, звісно, ​​потрібна молодь, яка готова служити, а в разі потреби – захищати Батьківщину. Гроші на зброю, які ми щойно отримали, є хорошим вираженням нашої вдячності та серйозного визнання з боку суспільства, але цього недостатньо. У нас ще багато роботи. Нам потрібні власні сили, нам потрібна своя національна армія. Ніхто, ніхто з наших союзників замість угорців не ризикуватиме власною шкурою заради Угорщини. Членство в НАТО, це, звісно добре, але немає союзника, який би захистив нашу країну замість нас. Поруч з нами, можливо, на нашому боці, але точно не замість нас. Якщо ми недостатньо сильні, Угорщина не буде в безпеці. Від Клінта Іствуда ми знаємо, що якщо поблизу є пістолет, то краще, щоб він був у наших руках.

Шановні пані та панове!

Чи будуть гроші? Залізна леді сказала, що проблема соціалістів у тому, що у них завжди закінчуються чужі гроші. І справді: спочатку, за рахунок високих податків вони беруть гроші у тих, хто їх заробив, витрачають їх швидко, тож їм доводиться брати кредити, які хочуть повернути тими грошима, які знову забирають у людей за рахунок ще більших податків. Зрештою, і податки, і борги підіймаються до небесних висот, а економіка, що руйнується під тягарем, опиняється на землі. Безробіття, обмеження, борги, МВФ, немає грошей. Якщо при владі ліві, то грошей немає. Це завжди закінчується саме так. Проте сьогодні відбуваються розробки на багато тисяч мільярдів, обсяг і масштаби бідності зменшуються, а середній клас зміцнюється. Мінімальна заробітна плата сьогодні вища, ніж середня заробітна плата за часів Дюрчаня та Байнаі, тому гроші є, і якщо ми зможемо й далі керувати державою, вони будуть. Наприклад, ми витратимо на розвиток села, провінцій втричі більше, ніж раніше. В економіці, заснованій на праці, гроші будуть отримуватися від роботи. Податки низькі, доходи зростають, люди купують і інвестують, задля цього варто працювати. Ми могли б уже радіти та святкувати, якби інфляція не послабила європейську економіку, а саме й деться про зростання цін, яке, як відомо, забирає гроші. В США інфляція піднялися до 40-річного максимуму і досягла 7,5%, а є країни ЄС, де інфляція вже перевищує 10%. Так було б і з нами, якби ми весь час не захищали сім’ї. Надзвичайна ситуація вимагала екстраординарних рішень, тому ми не дивилися бездіяльно на зниження цін, а запровадили політику чотирьох зупинок: зупинка комунальних тарифів, зупинка цін на пальне, зупинка процентної ставки та зупинка цін на продукти харчування. Такого в Угорщині не було вже тридцять років. Сьогодні ціна на електроенергію в Угорщині є найнижчою в Європейському Союзі, а ціна на газ – третьою найнижчою. Зниження тарифів на комунальні послуги працює, Франція та Іспанія якраз повторюють наш приклад. Ціна на пальне в Угорщині є п’ятою найнижчою. Сьогодні ми платимо 480 форинтів, без зупинки цін ми платили б значно більше, ніж 500 форинтів. Тарифний стоп ефективний, тож продовжимо його ще на три місяці. Зупинка відсоткової ставки захищає сім’ї з іпотекою, а зупинка цін на продукти допомагає всім, але найбільше людям з невеликими доходами.

Пані та панове!

Зниження комунальних тарифів знизить інфляцію на 1,5 відсотка, зупинка цін на пальне – на піввідсотка, а зупинка цін на продукти харчування – на 0,9 відсотка. Згідно з останньою доповіддю ЄС, інфляція в Угорщині цього року становитиме 5,4 відсотка і 3,6 відсотка наступного року, а підвищення заробітної плати значно перевищує і перевищуватиме ці показники. Тож гроші будуть, бо Угорщина й надалі працюватиме. Ми збережемо і навіть розширимо сімейні пільги. Ми надалі боротимемося за те, щоб народження дитини створювало сприятливе фінансове становище, а не фінансові труднощі. Будуть діти, будуть гроші, і ми будемо захищати сім’ї. Це шлях вперед!

Пані та панове!

Але є ще одна перешкода в питанні інфляції. Вона називається Брюссель. Ринки газу та електроенергії було лібералізовано, але не розроблено та не впроваджено законодавство, яке б зменшило хаотичні коливання. Це відкрило Європу для фінансових спекулянтів. Це серйозна помилка, оскільки ціни на енергоносії відповідають за 50 відсотків інфляції. Ми вели величезну боротьбу за те, щоб Брюссель остаточно класифікував ядерну енергію та природний газ як екологічно чисті. Зрештою, нам це вдалося, але ми втратили багато часу, і формування цін уже вислизнуло з-під рук бюрократів у Брюсселі. Їхні дії є недостатніми і запізнілими, вони не розв’яжуть кризу, яка вже склалася. Тому, наскільки нам відомо, високі ціни на енергоносії залишаться з нами на довгі роки. На щастя, точніше завдяки наполегливості та старанності Пейтера Сіярто, ми уклали з росіянами своєчасні та якісні контракти на постачання газу. Але проблема в Брюсселі не зменшується, друзі мої, а зростає. Замість рятувального жилета тепер ми можемо отримати ярмо на шию, бо в Європі вводиться податок для власників будинків та автомобілів. Абсурдно, що, крім високих цін, країни-члени повинні ще й боротися окремо з Брюсселем. Настав час комусь сказати, що план Брюсселя захистити себе від зміни клімату шляхом підвищення цін на енергоносії провалився. Він зазнав невдачі, тому що руйнує європейський бізнес і європейські сім’ї. Виходу нема. Потрібен новий план!

Шановні пані та панове!

Подивимося, чи будуть після цього ще епідемії. Сьогодні світ має жити в епоху епідемій, а також в епоху міграції. Епідемія стала глобальною, забираючи життя, атакуючи робочі місця та паралізуючи світову економіку. Це не пощадило і нас, але принаймні ми були одними з перших, хто прокинувся. Ми були першими в Європі, хто сформував оперативну комісію. Ми були одними з перших, хто закупив апарати штучної вентиляції легень та підготував лікарні до прийому пацієнтів. Ми одними з перших закупили необхідні вакцини, першими вакцинували більше половини населення і першими перезапустили країну. Здається, ми вже подолали найскладніше. У цьому процесі ми зазнали глибоких перетворень у світі лікарень. Ми навели лад із заробітною платою медичних працівників, ліквідували хабарі лікарям від пацієнтів, ми розмежували приватні та державні виплати, і все це мирно, посеред епідемії, за домовленістю з лікарською палатою. Дякую за це! Розвиток вітчизняної галузі охорони здоров’я ми почали вже під час епідемії. Сьогодні ми виробляємо те, що нам потрібно або може знадобитися під час чергової епідемії: маски, апарати штучної вентиляції легень, медичні засоби. Найбільшою точкою опори, звичайно, є завод по виробництву вакцин, який будується в Дебрецені, вартість якого становить 55 мільярдів форинтів, і який може запрацювати до кінця цього року.

Друзі!

Ніхто не може гарантувати, що не спалахне все більше і більше епідемій в часи глобальної економіки, взаємопов’язаної багатьма мільйонами зв’язків. Але ми гарантуємо, що угорська охорона здоров’я та фармацевтична промисловість у разі потреби зустрінуть нові епідемії у повному озброєнні.

Шановні пані та панове!

І чи буде, зрештою, хвиля мігрантів на наших кордонах? Мало того, що буде, вона вже є. Щодня сотні людей намагаються потрапити в Угорщину силою. 122 тисячі минулого року та понад 12 тисяч у січні цього року. Ми могли деякий час сподіватися, що якщо нам вдасться швидко закрити наші кордони, мігранти усвідомлять, що на угорському кордоні намагатися не варто. Вони цього не усвідомили. Причиною цього може бути те, що Угорщина, як і колись, чи хочемо ми цього, чи ні, насправді є прикордонною фортецею внутрішньоєвропейських, переважно німецьких, територій, а мігранти просто намагаються потрапити туди. Життя в прикордонних фортецях ніколи не було легким. Наразі ми витратили понад 600 мільярдів форинтів на захист кордонів. 600 мільярдів форинтів! До кризи мігрантів ми могли закачати цю кількість грошей в економіку або просто віддати їх сім’ям. Сьогодні ми повинні вдаватися до захисту. Гуняді зупинив війська султана в Нандорфегерварі, а ми зупинили війська Джорджа Сороса на наших південних кордонах. Але ми також знаємо на прикладі Нандорфегервару, що одна перемога нічого не вирішить, а з Нандорфегервару легко дістатися до Могача. Охорона кордону вимагає постійної пильності, витривалості та наполегливості. Це важка, дуже важка праця. Крім того, ми повинні дивитися і позаду себе, тому що ми не можемо втрачати пильності щодо Брюсселя. Там збираються агенти Джорджа Сороса, Юди, які доступні за тридцять срібняків, розвідники, експерти та радники, які бачать у національних державах ворогів, і, звісно, ​​вовки глобального капіталу, які бачать гроші у всьому, в т.ч. і в міграції. Усі вони працюють над тим, щоб зобразити вторгнення, захоплення Європи як природний стан, як непереборну історичну необхідність. Є місця, де вони досягли успіху. Італійський кордон весь в дірках, як ситечко. Голова французів вже ледь над водою. А німці просто оголосили себе державою мігрантів. Ми відмовилися від Афганістану, Африка також має величезний надлишок населення, і її хвилі можуть в будь-який момент обрушитися на Середземне море. Християнська Європа переживає великі проблеми через власні внутрішні слабкості та силу зовнішніх напастей. Мені здається, що латинське християнство в Європі вже не здатне стояти на ногах. Без православ’я, союзу зі східними християнами ми навряд чи переживемо наступні десятиліття. Ceterum censeo, Європі потрібні народи Балкан.

Мої друзі!

Будь ласка, майте на увазі, що угорські лінії оборони знаходяться на кордоні лише поки ми перебуваємо в уряді. Дюрчань дав зрозуміти, що: «Мігранти нікому не шкодять, а за покоління-два вони стануть угорцями, тому важливо, щоб ті, хто приїжджає сюди, почувалися добре». Якщо ми дозволимо бюрократам у Брюсселі допомогти смішним і небезпечним акторам шоу Дюрчаня прийти до влади, кордони відкриються. І щойно їх відкриють, цей процес більше не можна буде зупинити. Тут буде таке відкрите суспільство, що навіть наші онуки будуть страждати, якщо вони взагалі ще тут житимуть.

Шановні пані та панове!

Мабуть, мені варто також згадати про те, чому йдемо різними шляхами ми і Брюссель, а саме світ інтелектуальної касти, експертів, політиків і лідерів думок у Західній Європі. Адже ми йдемо різними шляхами, це безсумнівно. Ми бачимо по-різному цінності і традиції Європи, ми по-різному думаємо про майбутнє націй, національних держав, про глобалізацію, а тепер ми по-іншому думаємо і про сім’ю, і навіть починаємо думати інакше про бінарну структуру суспільства, засновану на жінках і чоловіках. І оскільки так воно є, ми неминуче уявляємо інше майбутнє, яке ми бажаємо і собі, і своїм дітям. І я хочу дати зрозуміти, що ми не здамося. 3 квітня ми захистимо наших дітей референдумом, батько – це чоловік, мати – це жінка, а наших дітей залиште в спокої!

Я не хочу їхнього співчуття, але правда в тому, що я працюю з ними вже тридцять років, і я вважаю це своїм особистим спостереженням, що ми жили зовсім по-різному і трактуємо кінець холодної війни інакше, ніж вони, тобто західні країни, не окуповані Радянським Союзом, включаючи Америку. Ось в чому суть. Йдеться про те, що вони не жили в умовах диктатури і що, як сказав Шандор Мароі, вони успадкували свободу. Ми ж жили в диктатурі, тобто при диктатурі, і не просто отримали свободу, а боролися за неї. Ми не недооцінюємо внесок Заходу, але нам зрозуміло, що холодну війну виграли поляки, чехи, угорці, німці, болгари, румуни, естонці, латиші та литовці, тобто ми. Ми всі знаємо, що антикомунізм і національна ідея перемогли в холодній війні, відновивши національні держави. Ми вважаємо, що нація перемогла над класом, віра в Бога над атеїзмом, а приватна власність над соціалістичною державною власністю. Вони думають про щось зовсім інше. Вони вірять, що їхня ліберальна демократія перемогла комунізм. У їхній свідомості ні зараз, ні тоді — стоять не національні держави, а глобальний світ, яким керують глобальні організації, установи, мережі, пов’язані між собою глобальними комерційними та технокомунікаційними мережами. Тому Джордж Сорос їхній герой, і, звісно, ​​гроші теж не завадять. Тому ми теж не прогресуємо в напрямку правової держави та демократії. Ми всі знаємо, що ми живемо в конституційній системі верховенства права, яка чітко прописана і захищена Основним Законом. Для них верховенство права є засобом, за допомогою якого вони можуть перетворювати нас в таких, як вони самі. Тому їх навіть не цікавлять факти чи наші аргументи. Зараз вони ведуть священну війну, джихад верховенства права. Однак, друзі мої, слова рідко допомагають проти джихаду. Тут треба проявити силу. Те ж саме стосується демократії. Вони бачать руйнування, деградацію демократії, а ми бачимо наше повсякденне життя. З виборами, референдумом, жорстокою лівою пресою та гострими політичними дебатами. Вони схожі на те, як жінка в анекдоті Фройда тікає від жахливої ​​тіні, що її переслідує. Коли тінь наздоганяє її, жінка переляканим голосом запитує: «Що ти від мене хочеш?» На що тінь відповідає: «Я? Це ти бачиш мене уві сні!» Така в нас ситуація, і правда в тому, що ми не хочемо стати такими, як вони, і нам важко повірити, що вони хочуть повернутися і стати такими, як ми. Немає сенсу заперечувати відмінності. Ця дискусія в західному світі неминуча. Дебати, звичайно, важливі, але не найважливіші. Найголовніше, чи хочемо ми залишатися разом. Особливо тут, у Європі, тому що Європейський Союз має майбутнє лише в тому випадку, якщо ми зможемо залишитися разом, незважаючи на зростання культурного відчуження. Зі свого боку ми хочемо зберегти Європейський Союз разом. Тому ми зробили кілька пропозицій толерантності до Брюсселя та Берліна. Ми не очікуємо, що вони приймуть угорську еміграційну політику, угорську сімейну політику чи зовнішню та національну політику або піднімуть їх на європейський рівень, але вони не можуть вимагати, щоб ми взяли на себе їхню. Немає іншого виходу, крім толерантності. Тільки так ми зможемо знайти спільний шлях, і Союз має йти вперед, а не назад.

Шановні пані та панове!

Так ідуть справи взимку 2022 року, за п’ятдесят днів до виборів. Ми бачимо, що ставки на виборах величезні, це питання життя і смерті для угорців. Ми вже дуже хочемо виборів, які не є питанням життя, а просто обрання хорошої влади! Але це зараз неможливо. Цей вибір все ще стосується Дюрчаня та Байнаі, які хочуть повернутися. Вчора Ференц Дюрчань заявив, що вони готові повернутися. А якщо він повернеться, то поверне нас туди, де ми були колись і куди не хочемо повертатися. Згадаймо розчарування стосовного нової лівої міської влади в Будапешті. Після дев’яти років в опозиції їм дали можливість показати, що вони вміють. Крім того, уряд розвиває столицю по максимуму. І все-таки тут панують хаос, бруд, безпритульність і затори, корупція, некомпетентні керівники, зарозумілість і лінь. Люди Дюрчаня отримали доступ до державної скарбниці, а Байнаі керує системою комісій. І для цього вистачило двох років некомпетентного лівого правління. Кожен бачить, що вони йдуть назад, а не вперед. Звісно, ​​вірно й те, що на сонці й при хорошому вітрі навіть п’яний капітан може керувати кораблем. А без вітру достатньо бути високим, худорлявим і любити довго спати. Але при сильному і вихровому вітрі, в час шторму, повірте, потрібен хороший моряк. І, можливо, наша шкіра продута вітром, наші рукостискання грубі, наші манери не завжди відповідають придворному етикету, і наші рухи не зовсім такі, як у артиста балету, але вітрильний спорт – наша пристрасть, і ми понад усе любимо корабель, за який ми несемо відповідальність. Ми знаємо хвилі і поважаємо море. Ми бачили величезні шторми, ми приборкували величезні вітри, і, головне, ми знаємо, куди хочемо йти. Ось тут переді мною написано: вперед, а не назад!

Друзі мої!

Ліві зараз вигадують, що ті, хто приєднається до них, залишать своє життя позаду, як учні Христа свої рибальські сітки. Це вже не перший лівий кандидат у спасителі. Пам’ятаю, так починав і Ференц Дюрчань. Однак це більше нагадує мені телевізійного цілителя-шахрая, який обіцяє зцілити, але насправді лише пропонує дешеві DVD. І коли ти повірив у кожну нісенітницю, купив кожне видання, він їде на Багами за твої гроші, а ти залишаєшся без лікування, з порожніми кишенями та купою непотрібних DVD-дисків.

Мої друзі!

Вчетверте з 2010 року вони хочуть продати нам казку про змінених і оновлених, реорганізованих лівих. Я впевнений, що угорці вчетверте також не піддадуться. Зізнаюся, сподіваюся, що незалежно від того, наскільки жорсткі комуністи, насільки передовою не була б їхня технологія клонів, якщо ми зараз їх переможемо, вони не зможуть створити достатньо міні-Ференців, щоб знову вийти на боротьбу. Ми знаємо суперника. Десантників дядька Джорджа вже фактично знаємо поіменно. Найманців з Брюсселя не вперше використовують проти нас, і ми знаємо, як їх розігнати. Але тепер нам слід турбуватися не черех них, а про власний табір. Друзі, ми ніколи не були такими сильними, організованими та рішучими, як зараз. Підтягніть рукави і покладіть крапку на цій справі. Осідлайте коней, кампанія розпочалася, і нам пора вирушати.

На наш прихід чекайте через п’ятдесят днів, з правого боку! Добрий Бог над усіма нами, Угорщина понад усе! Вперед, Угорщино, вперед, угорці!

Джерело: Офіс Прем’єр-міністра

Будапешт, 12 лютого 2022 р.