Бурхлива законотворчість в Києві
На минулому тижні у досить бурхливих умовах Верховна Рада України прийняла кілька законів, які є дуже важливими й актуальними для життя країни. Ми попросили депутата парламенту, голову Закарпатського угорського культурного товариства («KMKSZ») Ласло Брензовича прокоментувати ці рішення .
̶ Дуже різкі дискусії викликало як в Раді, так і за її межами, прийняття закону, що випливає з мінських угод про припинення вогню. На кінець, депутати все ж прийняли законодавчий акт, але суперечки не пройшли без наслідків як в Україні так, і за кордоном. А у Вас що залишило найглибші враження?
̶ Як відомо, Верховній Раді було необхідно прийняти рішення про окремі райони Донецької та Луганської областей, якщо точніше, про особливий порядок місцевого самоврядування та проведення місцевих виборів на окупованих територіях, що було однією з умов, ухвалених у Мінських угодах. Законодавче рішення депутатам вдалося прийняти тільки після багатьох спроб та довгих перемовин. Привертає увагу, що три партії з коаліції, зокрема «Батьківщина», «Самопоміч» та «Радикальна партія Олега Ляшка», наприкінці за закон навіть не проголосували.
̶ Яка ситуація з запрошенням миротворців?
̶ Також в парламенті отримав необхідну більшість проект закону, в якому Україна офіційно просить Організацію Об’єднаних Націй про введення миротворців в східні регіони країни, де тривають бойові дії, оскільки здається, що Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), беззбройна місія якої там знаходиться, неспроможна сама контролювати і гарантувати виконання Мінських угод. Прийняття двох вищевказаних законодавчих актів указує на те, що законодавці домагаються дотримання мінських домовленостей про стабілізацію миру і припинення вогню в регіоні. Протягом голосування також виявилося, що в українському парламенті є така частина, яка не бажає вирішення ситуації.
̶ Також Верховна Рада займалася господарчими питаннями, серед яких, через скандал навколо «Укрнафти», на перший план вийшло питання врегулювання статусу акціонерних товариств. На Вашу думку, вдалося вирішити це питання?
̶ На прикладі «Укрнафти» дуже добре видно, які несприятливі умови панують в країні у цій сфері. Ігор Коломойський, голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якості міноритарного акціонера управління, протягом багатьох років так керував компанією, контрольний пакет акцій якої знаходиться в державній власності, що держава не мала доступу до виручки та практично не мала впливу на керування компанією. Прийняті 19 березня зміни до закону були покликані змінити дану ситуацію, що вкрай загострило відносини між Коломойським та керівництвом держави. Тепер відчуваємо зовнішні прояви даного конфлікту. На мою думку, не виключено, що в справі будуть ще нові повороти.
̶ Ви на днях зустрічались з Астрід Торс, верховним комісаром ОБСЄ із питань національних меншин. Про що цікавилася європейський політик?
̶ На зустрічі насамперед мова йшла про українську національну політику,
також я повідомив Верховного комісара про становище закарпатських угорців. Серед іншого я розповів, що в Україні не завжди дотримуються, тобто не фінансують чинні закони про національні меншини, хоча це є необхідною умовою дотримання прав нацменшин. Наприклад, на сьогодні незрозуміло – діє закон про регіональні мови, чи ні. Справді, сьогодні це законодавство щодо закарпатських угорців не виконується так само, як не виконувалося і в часи президента Віктора Януковича. Багато проблем є в галузі освіти, та з рівноправністю. Ми з нетерпінням очікуємо прийняття нового Закону про освіту та децентралізацію. В обох питаннях сподіваємося, що візьмуть до уваги права національних меншин, в тому числі закарпатських угорців. Як відомо, Україна – багатонаціональна держава, стабілізація і розвиток в європейському напрямку якої неможливі без вирішення питання національних меншин по-європейськи, то ж я попросив Верховного комісара ОБСЄ із питань національних меншин приділити особливу увагу цим питанням.
На основі karpataljalap.net