Берегівський палац Бетлена: ремарка до зупиненого голосування
Наша редакція – як і громадськість Берегова та Закарпаття – уважно стежила за перебігом онлайн-опитування щодо долі берегівського палацу Бетлена. Однак, на загальний подив (а може, ми не так вже й здивувалися?), опитування було несподівано скасоване його ініціаторами, але про це трохи згодом. Спочатку передісторія.
Будівля, в якій колись розміщувався Берегівський професійний ліцей сфери послуг і Краєзнавчий музей Берегівщини, останнім часом занепала настільки, що тротуар під стінами палацу довелося перекрити через падіння цегли та штукатурки. Причиною цього є те, що імпозантна будівля 17-го століття протягом останніх двох десятиліть, відколи ліцей об’єднали з колишнім професійно-технічним училищем, яке готувало працівників легкої промисловості на вулиці Мукачівській, і переселили в її приміщення – стоїть майже порожньою. Право власності на будівлю тривалий час належало київському міністерству, але кілька років тому воно перейшло до Закарпатської обласної ради. Будівля за своїм статусом є пам’яткою архітектури національного значення та має цільове призначення навчального закладу, і, згідно з чинним законодавством, ні змінити її цільове призначення, ні продати її не дозволяється. Погіршення стану будівлі було розглянуто спеціальною комісією, до складу якої увійшли представники всіх партій обласної ради. Комісія консенсусом вирішила, що дана будівля має бути виставлена на концесійний конкурс зі збереженням її функцій. Тобто, її реконструкція має відповідати нормам збереження пам’яток історії та вона має продовжувати служити освітнім цілям.
На своєму останньому засіданні Закарпатська обласна рада прийняла рішення виставити реконструкцію палацу Бетлена на конкурс відповідно до чинного законодавства та на обґрунтованих умовах. Процедура цього виглядає так, що найближчим часом комісія розробить умови конкурсу, які будуть обговорені та затверджені Закарпатською обласною радою, після чого буде оголошено конкурс, і на основі поданих на конкурс матеріалів обласна рада вирішить, кому буде дозволено користуватися будівлею в обмін на покриття витрат її ремонтно-реставраційних робіт.
Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ також може подати заявку на участь у конкурсі, оскільки музей може бути використаний для розміщення його дослідницьких центрів і демонстрації їхніх результатів, а також для проведення різноманітних освітніх і дослідницьких програм закладу. Але конкурс ще не оголошено, тому невідомо, які умови висуне обласна рада. (Тут слід зазначити, що будь-які ініціативи інституту дотепер – дивись колишню будівлю суду в центрі міста, колишню школу № 2, Курію культури імені Перені та багато іншого – були успішним як для Берегова, так і для всього Закарпаття).
Від початку війни в палаці Бетлена працює волонтерський центр «Кожен може допомогти», керівник якого запустив у соцмережі Facebook опитування громадської думки, щоб запитати учасників голосування, чи хочуть вони, щоб палац Бетлена перейшов до інституту Ракоці. Опитування було запущено, і читачі могли висловити свою думку з цього питання, проголосувавши «ТАК» або «НІ». Голоси «ТАК» означали підтримку інституту, а голоси «НІ» означали, що виборець не бажає, щоб у майбутньому заклад функціонував під управлінням інституту.
Голосування розпочалося, багато людей поділилися постом і проголосували щодо цього питання. Наша редакція стежила за процесом голосування і дійшла до тих пір, що в післяобідній період 5 жовтня голоси набрали 74% на користь інституту Ракоці. Однак на цьому процес був перерваний, оскільки керівник організації зупинив голосування і видалив весь пост.
Автор допису перелічив кілька причин, одна з яких полягала в тому, що опитування не було репрезентативним, оскільки голосували не лише мешканці Берегова, і не лише ті, хто пов’язані з волонтерською організацією. Коментарі під дописом (більшість з яких на той час також були видалені) показали, що ця причина не могла бути виправданою, оскільки будівля є пам’яткою національного значення, власністю області, і її долю вирішує Закарпатська обласна рада, тож фактично це питання може торкнутися будь-кого. Тож чому би мешканцям Закарпаття, яким небайдужа одна з найстаріших будівель історичного минулого (збудована у 1629 році – ред.), незалежно від їхнього місця проживання, навіть якщо вони вже виїхали за межі країни, або просто тим, кому не байдуже, хто знає і цінує історичне минуле Берегова, не проголосувати у відкритому інтернет-опитуванні щодо долі будівлі, яка є однією з найстаріших споруд міста. З точки зору репрезентативності, кількість голосів «так» перед видаленням допису становила близько 1300.
Виникає питання, чи всі голосуючі за «ні» були берегівчанами або може жителями Закарпаття, тобто керівник групи може знати всіх? В одному з коментарів (наразі видаленому) вітають той факт, що Закарпатська обласна рада нарешті взялася за будівлю, яка заслуговує на кращу долю, і намагається вирішити її утримання відповідно до чинного законодавства, оскільки в обласному бюджеті на це немає ні грошей, ні можливості. Виникає також питання, якщо це об’єкт нерухомості національного значення, що перебуває у власності області, і його ремонт може реалізуватися на підставі такої тривалої процедури, то на яких умовах і на якій правовій підставі в цій будівлі може діяти громадська організація, і які інституції дозволили їй заселитися в неї без рішення власника, тобто обласної ради?
Ініціатори голосування видалили волевиявлення з цікавих міркувань, які спокійно можна назвати нецензурними, образливими та необґрунтованими. Лідер волонтерів висловлює власну думку, яка включає в себе підбурювання, роздачу грошей, навмисний підкуп виборців, чітко вказуючи на дописи угорською мовою. Тоді це означає, що закарпатський угорець вже не може брати участь у (на перший погляд безневинному) волевиявленні, яке його стосується? Або, якщо може, то отримає своє – з нацистськими епітетами, доданими для повноти картини.
Шановний Читачу, на цьому ми хотіли би завершити написання цієї статті, а решту роздумів залишаємо на Ваш розсуд!