Про діяльність комісії обласної ради з питань освіти та культури

Szerző: | 2020.10.22., 20:38 | Hовини

У нашому циклі статей, метою яких є те, щоб виборці та зацікавлені особи зрозуміли вагу та роль участі депутатів-угорців у місцевій адміністрації, ми вже розглядали питання інфраструктури (доріг та державних установ), гуманітарної допомоги та концепції розвитку Берегова та району. У цій статті ми розглянемо, як д-р. Ілдіко Орос, депутат обласної ради, президент Закарпатського Угорськомовного Педагогічного Товариства та Інституту Ракоці, оцінює роботу комісії з питань освіти і культури протягом останніх років.

– Життя комісії обласної ради з питань освіти і культури не було спокійним у цьому циклі…

– У нас позаду справді цікавий період, що стосується комісії з питань освіти та культури, яку я очолюю. Перш за все, дозвольте висловити подяку виборцям за те, що в попередній період за угорську єдність було віддано стільки голосів, що ми могли стати чинником, якого не можна було уникнути. Таким чином, справу угорців не можна було скасувати чи відкласти на потім, натомість ми могли вирішувати питання, які визначають наше сьогодення та майбутнє, особливо в галузі освіти. Що зробило життя цієї комісії “гучним” – це закони, прийняті за часів Порошенка на шкоду мовам меншин, зокрема угорській, які стали відомими у народі як закони про освіту та мову. Тим самим колишній президент скасував, тобто заперечив, зобов’язання, які він взяв на себе перед угорськими організаціями та історичними церквами та які підписав під час передвиборчої кампанії. Ми, звичайно, не могли обійти це стороною. На всіх можливих юридичних форумах ми висловлювали думку, що цей закон порушує конституційні права корінної угорської меншини, яка проживає тут, в Україні, отже Верховна Рада його прийняла всупереч конституції.

– Як відносилася до цього питання Закарпатська обласна рада?

– Переважно добре. Основною причиною цього є позиція депутатів обласної ради на користь угорців. З іншого боку, проти мене було порушено справу за образу стосовно України та української мови після мого виступу на честь революції 1956 року в Будапешті.

– Опишіть коротко діяльність комісії: скільки разів та стосовно яких питанть проводились засідання?

– Я провела підсумки наприкінці циклу. За моїми підрахунками, ми обговорили понад 1200 питань, що належать до внутрішньої компетенції, та ще 339 питань у формі зовнішніх клопотань, отриманих комісією від різних державних та місцевих органів. Ці питання обговорювались на 28 засіданнях протягом чотирьох років.

– Які питання ви б виділили з-поміж іших?

– Звичайно, рішення обласної ради, що закликають звернути увагу на конституційні права національних меншин, а Верховну рада врахувати резолюцію Венеціанської комісії з цього питання, мають першорядне значення в ситуації, що стосується законодавства про освіту та мови. Те, що нам вдалося досягти на рівні області, не дійшло або не могло дійти до відповідних посадових осіб та інстанцій на державному рівні.

У будь-якому випадку, я вважаю успіхом те, що обласна рада відстоювала інтереси угорців на Закарпатті. Це також сприяло відкладенню імплементації Закону про освіту до 2023 року.

Крім того, щороку проводилось 17-26 проектів та поточних програм на підтримку важливих освітніх, культурних, молодіжних ідей, в тому числі і заради допомоги особам, що опинилися у скрутному стновищі. Значною мірою вони вже втілені або будуть втілені поступово, протягом тривалого часу. Наприклад, це програма шкільних автобусів, проекти розвитку та інвестування в навчальні заклади, програми перепідготовки та підвищення кваліфікації посадових осіб державних установ, молодіжні, мистецькі програми тощо. Вважаю дуже важливим те, що ми розпочали процедуру щодо введення дворівневого оцінювання знань випускників на державному рівні. Результати деяких програм та ініціатив можуть ще не бути відчутними, але вони схожі на роботу молотком, який не пробиває стіну відразу, але може її розбити, і якщо ми вдаримо багато разів, вона рано чи пізно розвалиться. Наприклад, прийняття програм підтримки розвитку освіти та охорони здоров’я на Закарпатті дало змогу реконструювати державні установи із залученням вітчизняних та іноземних спонсорів, забезпечуючи тим самим правову базу для діяльності неурядових організацій. Частково завдяки цьому можливе використання фінансування з Угорщини, яке угорська держава надавала закарпатській громаді протягом останніх п’яти років. Звичайно, для цього також потрібні були надійні закарпатські організації, які взялись за впроваддження і виконали це зобов’язання. Гранти надходили до області і до 2010 року, але, на жаль, вони не завжди досягали своєї цілі, не доходили до громади, не завжди були реалізовані. За останні п’ять років було втілено, завершено та передано величезну кількість проектів, що є великою підмогою для населення в поточному скрутному економічному становищі.

– Що це означало для місцевого населення?

– Закарпатське Угорськомовне Педагогічне Товариство відремонтувало кілька державних навчальних закладів у рамках програми розвитку дитячих садків у Карпатському басейні. Деякі з них утримуються відділом освіти даного району, а деякі – місцевою радою даного населеного пункту. В рамках програми розвитку дитячих садків майже 110 державних дитячих садочків та освітньо-виховних центрів Закарпаття отримали підтримку в реалізації ЗУПТ. Наразі програма розвитку дитячих садків мала три етапи: 2017-2018, 2018-2019 та триває період 2019-2021. Більша частина фінансування була витрачена на оновлення та модернізацію закладів. Таким чином, за допомогою програми розвитку дитячих садків ми провели часткові або повні реконструкції у понад 77 державних закладах, залежно від того, в якому стані знаходився той чи інший заклад (перекриття даху, заміна вікон, зовнішня ізоляція будівлі, встановлення системи опалення, водопроводу та каналізації, модернізація електричної мережі, ремонт кімнат, заміна обладнання). Ми змогли витратити 215 204 915 грн. на ці інвестиції за рахунок коштів, люб’язно наданих угорським урядом. Для закладів ми придбали меблі та кухонне обладнання на суму 24 799 830 грн., а також технічне та освітнє обладнання на суму 3 544 841 грн. Сімдесят дитячих садків були успішно оснащені новими меблями та кухонним обладнанням, а понад 110 дитячих садків отримали найсучасніше технічне обладнання (ноутбуки, проектори та багатофункціональні принтери). Кілька закладів збагатилися садовими павільйонами та іграшками для майданчиків, а також іншим технічним обладнанням, необхідним для безперебійної роботи дитячого садка (пральні машини, холодильники, пилосмоки тощо). Крім того, історичні церкви отримали аналогічну підтримку для розвитку дитячих садочків, які вони утримують, а також для будівництва нових.
З допомогою Благодійного Фонду за Закарпатський Угорський Інститут на чолі з Василем Бренцовичем наші соціальні та освітні установи, особливо кабінети сімейних лікарів та дитячі будинки, змогли оновитись, головним чином завдяки програмі “Східне партнерство”. Загалом було відремонтовано 52 заклади в 5 районах на загальну суму 59 967 892 грн. Одинадцять закладів культури виконали 38 різних ремонтних робіт на суму 50 893 394 грн. На 89 ремонтних робіт у 47 навчальних закладах було витрачено 39 310 859 грн. У зв’язку з роком професійної підготовки 6 088 668 грн було витрачено на розвиток 6 навчальних закладів – серед них Яношівський Сільськогосподарський Ліцей, Тисобикеньський Міжшкільний Навчально-Виробничий Комбінат та Берегівський Ліцей Сфери Послуг. Триває Програма Базових Шкіл, згідно з якою наші найбільші загальноосвітні школи з угорською мовою навчання можуть бути оновлені, адже в деяких випадках там були африканські умови навчання, оскільки за останні тридцять років, а подекуди і за півстоліття, не було жодного ремонту. Наприклад, в В. Доброні і В. Берегах, Косоні фундамент не був утеплений, тому повітря постійно було вологим і пліснявим. Диво, що більшість дітей та вихователів не мали проблем з легенями. На сьогоднішній день повністю відремонтовано ЗОШ № 10 ім. Дойко Габора в Ужгороді, ЗОШ в В. Доброні, Солотвині, В. Берегах, а також всі сім корпусів Ліцею ім. Арань Яноша в с. Косонь. Загальноосвітня школа в Солотвині та ліцей ім. Арань Яноша в с. Косонь збагатилися сучасними кухнями, їдальнями та спортзалами. Було придбано та відремонтовано будівлю для загальноосвітньої школи імені Ференца Ракоці ІІ в Мукачеві, щоб вони могли працювати з урахуванням підвищених потреб. Розпочато реконструкцію загальноосвітньої школи ім. Іштвана Сечені в Чопі, і цього року може відбутися ремонт загальноосвітньої школи ім. Лайоша Кошута в Берегові, загальноосвітніх шкіл в с. Вари, Неветленфолу та в м. Виноградів, а також Берегівської Угорської Гімназії ім. Габора Бетлена. Все це також вимагає, щоб утримувачі установ мали можливість отримати допомогу на законних підставах, взяти на себе відповідальність та укласти договір, щоб установи мали відповідну юридичну документацію, таку як, наприклад, документи про право власності на будівлі та земельну ділянку. Однак це також залежить від електорату, який повинен проголосувати за партію, та представників, здатних професійно виконувати свої обов’язки. Кожен повинен подумати про те, щоб віддати свій голос тим, хто здатний працювати рішуче і з позитивним настроєм, або ж тим, хто не переймається цими проблемами, лише власними інтересами. Зараз рішення залежить від виборців, тому дуже важливо, щоб усі прийшли на дільниці та проголосували за інтереси угорської громади. Той, хто не йде на вибори, також втручається і політику, адже довіряє рішення тим, хто піде і проголосує і, можливо, вони не оберуть тих, хто представлятиме їх інтереси в найближчі пів десятиліття. Якщо ви йдете на виборчі дільниці і голосуєте, пам’ятайте за кого, за яку партію ви проголосували, адже тоді ви можете запитати що вони для вас зробили, вам доведеться звертатися зі своїми проблемами саме до них.

Ґабор Потокі, економіст,
викладач Інституту Ракоці

Pin It on Pinterest

Share This