Гуманітарна допомога області, надана фракцією КМКС
Коли ми говоримо про найбільші успіхи КМКС за останні роки, ми маємо на увазі насамперед ресурси, що надійшли на Закарпаття з Угорщини, а також їх використання. У цьому випадку можна говорити про програму Егана Еде, про підтримку вчителів, лікарів, соціальних працівників, оновлення базових шкіл, дитячих садків тощо. Однак ми не повинні забувати, що ми можемо показати результати не лише стосовно Угорщини, а й у місцевих політичних відносинах, що зумовлені обласними, районними та місцевими депутатами КМКС.
Ім’я Гейза Гулачі тісно пов’язане з цими грантами, оскільки Благодійний фонд “КМКС” – це організація, завдяки якій реалізується значна частина програм підтримки. У попередніх статтях, а також на веб-сайті фонду (http://www.kmkszalap.org) ми вже читали про підтримку, яку надає уряд Угорщини. У цій збірці ми зосереджуємось на тому, які соціальні виплати дійшли до громадян через фракцію КМКС обласної ради. У зв’язку з цим, ми запитали Гейзу Гулачі, депутата обласної ради та віце-президента КМКС.
– Про які можливості соціальної підтримки можна говорити у випадку депутатів обласної ради?
– Кожен депутат обласної ради має бюджет, з якого він може надавати ту чи іншу гуманітарну допомогу тим, хто цього потребує. Підтримка може бути надана фізичним особам, які перебувають у тому чи іншому соціальному становищі, наприклад тяжкохворим, малозабезпеченим пенсіонерам та безробітнии, інвалідам війни тощо. Сума цього бюджету з 2016 року постійно зростає.
– Як вам вдалося використвати цей бюджет? І у світлі цього, підсумуйте тенденції останніх років.
– На жаль, людей, які потребують допомоги, набагато більше, ніж ми можемо підтримати, це очевидно для всіх. Однак радує те, що угорська фракція, сформована після останніх виборів до місцевих рад, зуміла ефективно використати наявну суму. Якщо перекласти це на мову чисел: у циклі 2016-2020 ми змогли загалом допомогти 1272 заявникам на загальну суму 3 423 тис. гривень. Це також показує, що, крім усього іншого, хороший результат виборів, а також використання можливостей адвокації, які виникають внаслідок цього та внаслідок політичних переговорів, важливі з точки зору доступу до джерел фінансування. У перший період розподільні кошти збільшились, пізніше вони трохи зменшились через економічну ситуацію. Загальна кількість бенефіціарів найбільш інтенсивно зростала в 2017 році, коли ми змогли її збільшити в чотири рази, наступного року ми досягли максимуму з 362 бенефіціарами (збільшення на 37% порівняно з попереднім роком), а потім у 2019 році це число дещо зменшилося. У 2018 році ми змогли надати найбільшу допомогу – на суму 826 тисяч гривень.
– Що це значить загалом? Скільки коштів отримали громадяни, що перебували у скрутному становищі?
– Існує окрема система соціальної підтримки та окрема система для допомоги в сфері охорони здоров’я. У випадку соціальних виплат людина може отримати максимум 5000 гривень, тоді як в рамках охорони здоров’я сума єв 5000 гривень мінімальною. Ці суми допомоги можуть здаватися невеликими – порівняно з аналогічними сумами, виплаченими за кордоном, – але в багатьох випадках це суттєва допомога у випадку операцій, лікування чи інших складних життєвих ситуацій. Я вірю, що кожна гривня, яку вдається надати тим, хто цього потребує, – це можливість допомогти саме тим, кого ми представляємо в обласній раді.
– Про що свідчить все це напередодні виборів 2020 року?
– В Україні кількість проведених виборів перевищує середньостатистичну, і, на жаль, ми не зазнаємо справді позитивних змін. Тому апатія та незацікавленість виборців частково зрозумілі. З іншого боку, для нас, угорців, досягти хороших результатів – це життєво важливе питання, адже лише таким чином ми можемо захистити свої права, і лише завдяки позитивним результатам виборів ми можемо мати слово у формуванні економічних та соціальних процесів. Ось чому я вважаю важливим детально звітувати про використання фондів для розвитку та соціальних субсидій, оскільки саме так можна оприлюднити досягнуті нами результати.
Габор Потокі економіст, викладач Інституту Ракоц