Меморіальна церемонія з нагоди відзначення 58-ї річниці революції 1956 року

Закарпатське угорське культурне товариство («KMKSZ») 23 жовтня в м. Берегово, в Закарпатському Угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ організувало меморіальну церемонію з нагоди революції 1956 року. Відзначити 58 річницю бою за незалежність зібралося кілька сотень осіб в залах «Естергом» та «Дьор» угорського інституту. Присутніх вітав Гейзо Кес, секретар з питань культури «KMKSZ». Традиційно захід розпочався із виконання гімну. Далі Іштван Ґрежа, відповідальний комісар з контролю транскордонних інвестицій міністерства Угорщини, виступив з вітальним словом. Він наголосив, що революція 56-го року – органічна частина нашого минулого, навіть з далечини 58 років. Тоді бійці за незалежність неподільної Угорщини мали сміливість розпочати революцію, вони боролися зі світовою владою того часу. Відважно були готові на кожну жертву заради Батьківщини. Ми маємо пишатися тим, що ми їхні сини.
Наступним виступив Ласло Брензович, голова «KMKSZ». Він зазначив: «Є такі слова, які для нас, угорців, багато означають, як 1956-й рік, значення якого іншим пояснити важко. В кожного народу є дні перемоги, а в нас є дні, коли ми, навіть якщо і безрезультатно, все ж боролися за незалежність. Угорський народ хоче бути вільним, і не дозволить себе гнітити».
Церемонію вшанували своєю присутністю Шандор Мілован, Ласло Молнар та Тібор Арпад Пердук – закарпатські учасники дійств 56-го року. Організатори вітали їх з квітами.
Потім Закарпатський Угорський Обласний Драматичний Театр (Берегівський Угорський Національний Театр ім. Дюли Ійєша) підготував літературну компіляцію. У виконанні трупи найвизначніші події Угорщини ХХ ст. ожили у віддзеркаленні історій та доль. Адже, як казав Віктор Гюго: «Що таке історія? Ехо минулого в майбутньому. Віддзеркалення майбутнього в минулому». Ми також пережили гнітючий тиск епохи, від якої постраждали наші угорські брати, які виступали за краще майбутнє.
Вшанування завершилося співом угорського неофіційного гімну «Созат », після якого на гостей чекав фуршет.
Окрім берегівської церемонії, схожі заходи влаштували в багатьох закарпатських населених пунктах, зокрема і в Ужгороді. Тут поминання проводили перед колишньою в’язницею, куди в 1956 році революціонерів заволокли радянські солдати, в пориві згасити полум’я угорського повстання. Тут в рамках програми вислухали й трьох угорських студентів: Нандора Беняка, Вінце Орловскі та Яноша Тібора Кулчара. Сьогодні на стіні в’язниці розміщено меморіал на честь героїв 56 року, виготовлений Петером Матлом. Скульптура зображує півня, який розламує червону зірку. Півень символізує угорську націю, яка сказала: досить! Нація, яка навіть в повній безнадії мала сміливість розпочати бій за виживання. Вона могла вийти зі своєї зони комфорту, піднявши національний дух, навчилася одностайно думати та діяти заради майбутнього та незалежності.
Фінальним штрихом заходу стало покладання вінків.

Kárpátalja.ma