Поет Дьондьоші народився не в Радванці
Біографія видатного діяча угорської барокової поезії, канонізована наприкінці ХІХ століття і до недавнього часу вважалася дійсною, але місцем народження поета було неправильно позначено Радванца (або Ужгород) в графстві Унг.
Критичне видання листів та документів Іштвана Дьондьоші 2017 року – роботи Йосипа Янковича, Жужи Ньергеш та Петера Тушора – без сумнівів виявило і підтвердило те, що попередня біографія містила багато даних, які не відповідали дійсності: поет не народився в Радванці; він не ходив до вищої школи в Шарошпоток, а в Трнаві; і він не був прихильнимок католицизму, а був католиком від народження.
Під час підготовки видавничих робіт бібліотеки, листування та документації Дьондьоші, історик Петер Тушор, який відповідав за латиномовну документацію, одночасно зрозумів, що історико-літературна біографія Дьондьоші є хибною з декількох сторін. Причиною помилок є те, що з 18 століття досліджувалися біографії – починаючи з біографії Андраша Дугоніча, – в якій змішались дані кількох Іштванів Дьондьоші, які жили приблизно в один і той же час.
Гомор Дугоніч збирав дані про поета з протоколів області Гевеш, але не проводив дослідження особисто, і за відсутності відповідних підтверджуючих даних він поєднав дані двох різних Іштванів Дьондьоші – піджупана області Гевеш та гоморівського поета.
Ласло Дьондьоші, який вважає себе нащадком відомого поета, керуючись прагненням привласнити інтелектуальну спадщину, застосував до поета дані свого унгі-еперєшівського предка Іштвана Дьондьоші. Хоча Іван Нодь виправив деякі помилки у біографії наприкінці 19 століття, але він також не ставив під сумнів походження угорця. Ференц Бадіч, який написав монографію Дьондьоші 1928 році, виправив багато інших помилок і непорозумінь, але він також не зміг розібрати зв’язані дані піджупана та поета.
Мармурова дошка була розміщена в 1908 році на фасаді будинку Радванці
Однак критичне видання листів та документів Іштвана Дьондьоші в 2017 році виявилося поза тінню сумніву, що королівський фіскал Угорщини Ференца Вешелині, який також мав юридичну освіту, і тому, були двома різними особами.
Можна впевнитись, що заповіт, опублікований Ласло Дьондьоші у «Вісниках літературної історії» у 1905 року, та прийнятий як беззаперечний доказ його спадку , походить не від поета, а від однофамільця в графстві Унг. Порівняли рукопис їхніх підписів, опублікованих у томі, який також підтверджує, що унгівський та гоморівський Іштван Дьондьоші це не одна і та ж людина.
Автор «Márssal társalkodó Murányi Vénus» народився не в нашому регіоні, а особняк у Радванці – це не його батьківський будинок, а його однойменного сучасника, з яким, згідно з документами, його плутали вже за життя.
Hidi Tünde
Kárpátalja.ma