У Києві обговорили проблеми угорців Закарпаття

З ініціативи Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин 11-го березня у Києві відбулися парламентські слухання назвою на тему: «Роль, значення та вплив громадянського суспільства на формування етнонаціональної політики єдності в Україні».
На заході також були присутні представники угорських громадських організацій. Угорців Закарпаття представляли: голова Закарпатського угорського культурного товариства («KMKSZ») та депутат ВР Ласло Брензович, голова Спілки угорських педагогів Закарпаття («KMPSZ») та президент Закарпатського угорського інституту ім.Ф.Ракоці ІІ (ЗУІ) Ілдіка Орос, проректор ЗУІ Бийло Рац, а також почесний голова Демократичної спілки угорців України («UMDSZ») Мігаль Товт. На слуханні виступили три члени делегації: Ласло Брензович, Ілдіка Орос та Мігаль Товт.
У своїй промові пан Брензович наголосив, що у цій складній економічній ситуації в країні неможливо належним чином забезпечити законні потреби нацменшин. Україна потребує допомоги, а не кредиту МВФ. Він вважає, що для того, аби пережити цю ситуацію, потрібно надати більше прав та забезпечити свободу нацменшин. Наголосив на важливості вирішення проблем етнічних менших та їх ативної участі у формуванні державної політики.
Мігаль Товт звернув увагу на правове становище нацменшин, а Ілдіка Орос говорила про практичні питання. Ілдіка Орос зауважила, що педагоги-угорці вважають дискримінаційним те, що для випускників шкіл нацменшин з української мови та літератури й надалі ставляться ті самі вимоги, що й для випускників україномовних шкіл. Головною причиною цього є те, що система вимог до українських школярів, передбачена державою, така сама, як і до угорських. З угорської чи будь-якої іноземної мови, встановлюється рівень знань учнів відповідного класу за європейськими нормами. З української мови цього немає, що не відповідає вимогам Рамковій конвенції про захист національних меншин, яку Україна також підписала. Ілдіка Орос наголосила, що при переході на нову 12-річну навчальну програму, потрібно врахувати ці факти, та для вивчення української мови у школах з угорською мовою навчання слід розробити програму за європейською системою навчання. Разом з цим, необхідно усунути нинішню проблему складання вступних іспитів з української мови та літератури для випускників угорськомовних шкіл. Рекомендується для випускників шкіл з мовами навчання національних меншин розробити вимоги ЗНО з української мови та літератури диференційовано: для вступників, які виявили бажання продовжувати навчання за напрямом „Українська філологія”, вступні випробування проводити за загальними вимогами з української мови та літератури; а для вступників на інші напрями та спеціальності – розробити вимоги та тести ЗНО з урахуванням навчального плану та умов навчання даної нацменшини.
У документі, який пані президент подала й у письмовому вигляді, йдеться про те, що при вивченні української мови, крім норм, потрібно змінити й методику викладання. Необхідно прийняти до уваги той факт, що українська мова не є рідною мовою учнів. У зв’язку з тим, що українська є для них другою мовою, необхідно застосовувати відповідну методику викладання, а також забезпечити належними підручниками, аудіоматеріалами та викладачами, які досконало володіють обома мовами та знають культуру обох націй. Пані президент запропонувала ввести у навчальну програму вивчення угорського народознавства у 5-6–х класах та історію угорського народу у 7-9-х класах. Було б доцільно, щоб ці предмети вивчалися не факультативно, а входили до обов’язкових дисциплін. Ілдіка Орос висловила незадоволення стосовно відсутності державної нормативної підтримки церковних ліцеїв, та просить змін. Вона також вказала на проблеми стосовно нострифікації дипломів та вчених ступенів в Україні. Хоча Закон про вищу освіту і передбачає визнання іноземних документів про освіту місцевими вищими навчальними закладами, проте Міністерство освіти не бере цього до уваги. Тобто при ліцензуванні та акредитації спеціальностей, а також у різних звітах в якісний склад ВНЗ дозволяють включити тільки тих викладачів, які мають державну нострифікацію. Оскільки ці недоліки перешкоджають підвищенню рівня освіти, поверненню студентів, які навчаються за кордоном, інтеграції України до Європи, пані президент запропонувала наказом, розпорядженням або листом МОН врегулювати імплементації положень Закону.

Юліанна Кочіш
Kárpátalja.ma