За позитивне бачення майбутнього та гідні умови життя на Батьківщині

Якщо і лише на декілька днів, але, коли може, систематично навідується додому зі своєю сім’єю Андрея Бочкор – депутат Європарламенту. І минулого тижня вона провела декілька днів на Закарпатті, й на наше запрошення відвідала редакцію. А ми, скориставшись можливістю, розпитали пані депутатку про її роботу та бачення становища України в Брюсселі.

– Остання новина, що Комітет асоціації Парламентів Європейського Союзу та України, членом якого являєтесь і ви, переглянув хід та результати економічних та демократичних реформ, які проходять в Україні. Які враження виникли у Комітету щодо цих процесів?
– Комітет асоціації ЄС-Україна складається з депутатів Європейського парламенту та Верховної Ради України, які зустрічаються два рази на рік, а за необхідності – й більше. Останнього разу теж скликали таке позачергове засідання. На цьому обговоренні заступник глави Адміністрації Президента України Дмитро Шимків ознайомив Комітет із результатами реформ у вигляді презентації. У своєму виступі урядовець говорив про багатогранні реформи і їхні важливі результати, про те, які зміни несе для України, вступивша у дію в січні цього року, конвенція (угода) вільної торгівлі, а також про реалізацію плану дій щодо спрощення (лібералізації) візового режиму.

– Якими були презентовані позитивні зміни?
– Пан Шимків доповів про позитивні зміни майже у всіх сферах. Трохи збільшились зарплати та пенсії. Зупинили, а точніше кажучи, сповільнили інфляцію. Але кожне речення закінчувалось тим, скільки грошей витягує з українського бюджету війна на Сході України і через це, хоч держава і робить все можливе, але не може пред’явити більш переконливі результати. Доповідач наголосив, що створилось Антикорупційне бюро і проводиться реорганізація судової системи. Люди вірять в нову поліцію, набагато позитивніше ставляться до неї, ніж до попередньої міліції. Урядовець розповів, що ще багато завдань стоїть перед керівництвом держави: треба завершити конституційну реформу, парламент за другим читанням має прийняти закон про децентралізацію влади і т.д. Верховна Рада України у цих питаннях візьме до уваги думку європейських спеціалістів та установ.

– Які питання поставили депутати Європарламенту до Дмитра Шимківа?
– В першу чергу, питали про економічні реформи та заходи, спрямовані на ліквідацію корупції. Багато питань стосувались того, на якому рівні здійснюється процес демократизації в країні. Наприклад, чи зможуть взяти участь у наступних виборах ті переселенці зі Сходу України, які на попередніх виборах не могли проголосувати. Більшість депутатів Європарламенту цікавилась станом двох областей, які перебувають у стані війни, умовами життя тамтешнього населення, яке не покинуло свої домівки. Ліберали довго обговорювали стан української медіа-свободи. Адже й до Європейського Союзу дійшли звістки про те, що в Україні обмежують роботу журналістів.
Особисто я питала про те, коли і для пересічних громадян стануть відчутними ті гарні показники, про які йдеться в доповіді. Чому, якщо розмовляємо з людьми з народу, вони кажуть, що не відчувають позитивних змін ні в економічній, ні в демократичній сферах. Урядовець відповів, що покращення невдовзі стане відчутним і для простих українців. На запитання, чи відновлять зони вільної економічної торгівлі, які у 1998-2004 роках приносили в Україну великий іноземний капітал, пан Шимків відповів, що та система створює непрозорі умови, відтак уряд переглядає, чи варто відновлювати цю систему.

– Чи можна вже щось знати про програми Європейського Комітету, пов’язані з Україною?
– Ще не називали конкретних програм, але на засіданні прозвучало, що в першій половині 2016-го року Єврокомітет оголосить такі цілеспрямовані програми, які пов’язані із реалізацією та завершенням певних реформ. Щодо загальних програм, то вже вступив у дію процес, за яким Україну включать до кількох програмних систем. Україну вже напередодні включили до програми «Erasmus+», яка передбачає підтримку освітніх, навчальних, молодіжних та спортивних програм. Недавно підписали угоду програми «Креативна Європа», тож громадяни України та тутешні організації теж можуть взяти в ній участь. Щоправда, я ще не бачила конкретної заявки щодо цієї програми, але ця можливість може багато в чому допомогти в розбудові відносин між містами-побратимами, в організації культурних заходів та зміцненні прикордонних зв’язків, для підтримки культурних і мистецьких організацій по всій території держави, за умови, якщо Україна повністю стане частиною цієї програми.

– З першого січня вступила в силу угода про вільну торгівлю між Європейським Союзом та Україною. Що це означає на практиці? Які вигоди має ця угода для закарпатців?
– Сама угода відкрила перед українськими підприємствами та підприємцями п’ятисот мільйонний європейський ринок, і на взаємній основі – перед підприємствами ЄС відкривається український ринок. Але це має часові обмеження. Не всі мита будуть відразу скасовані, для деяких товарів лише знизять його величину і тільки через деякий час, приблизно упродовж 10 років, торгівля стане поступово безмитовою. У цьому процесі позитивним може бути те, що і тут, на Закарпатті, можна буде придбати якісніші продукти, товари, і через велику конкуренцію ціни, надіємось, знизяться. Це, на жаль, відбуватиметься не з дня на день, але в результаті іноземних інвестицій в нашому краї створяться нові робочі місця, фірми та підприємства.

– Чи є шанси на те, що українські громадяни зможуть без віз їздити до країн Шенгенської зони, якщо, взагалі, ще існує Шенген-зона?
– На сьогодні справді постало питання, чи ще існує поняття «Шенген»?
Єврокомітет перегляне Дублінську систему, у зв’язку з цим будуть розглянуті нові пропозиції. Щодо українського безвізового режиму: Україна отримала обіцянку. Наша держава виконала усі пункти плану дій для спрощення візового режиму, точніше, ще не дійшли кінця процеси, але розпочались усі реформи, передбачені Європейським Союзом. Наприклад, однією з найголовніших вимог був обмін даними. Якщо добре пам’ятаю, то 39 пунктів перетину кордону вдалось підключити до бази даних, пов’язаної із базою даних Interpol. Але у країні функціонує набагато більше пунктів перетину. Друга важлива умова – введення системи біометричних паспортів, і цей процес просувається досить важко. Водночас, у результаті позитивної оцінки України Єврокомітетом, тепер відбудеться підготовка виконавчого механізму та указу, який повинні оприлюднити цієї весни. Від дати, вказаної в угоді, безвізовий режим буде доступний для тих, хто матиме біометричний паспорт. Завдяки цьому, українці із 180-ти днів 90 зможуть проводити в Євросоюзі як туристи. Водночас, європейські політики особливо наголосили, що це перебування дійсне лише для туристів, укранці не можуть за цією системою влаштовуватись на роботу, з приводу цього будуть проводитись випадкові перевірки. Ця безвізова система передбачена лише для підтримки відносин, для освітніх цілей, які вкладаються в 90 днів, наприклад, для студентів за обміном, але ні в якому разі не для робочих цілей.

– Чи розглядають в Європейському Союзі Україну як транзитну дорогу мігрантів? Адже внутрішні правоохоронні органи ловлять дедалі більше мігрантів на Закарпатті.
– Про Україну в такому контексті ще не говорили в Європараменті. У зв’язку з міграцією згадувалось, що близько мільйона українців покинули державу і переселились у Польщу, а поляки через це і не скаржаться. Неодноразово звучало, що, ящо українці ще більшою кількістю направляться до Західної Європи, то це може завдати неабияких труднощів державам, які вже і так перевищили свої межі прийому іноземців.

– Ми багато говорили про справи України щодо євроінтеграції, але ви являєтесь і віце-президентом Комітету культури і освіти при Європейському Парламенту, які роботи проводяться зараз там?
– У Комітеті культури і освіти ЄП зараз готую широкомасштабну доповідь і працюю над оцінкою європейської молодіжної стратегії 2013-2015 років. Дев’ятирічну європейську стратегію, розроблену на 2010-2018 рр., треба оцінювати кожен третій рік, розглядати, наскільки ефективно працюють програми,спрямовані на вирішення проблем молоді. Я мала дуже багато зустрічей у зв’язку із зазначеною доповіддю, наприклад, обговорювала це питання в Комітеті регіонів ЄС із румунським політиком Чобом Борбольом та з єврокомісаром, відповідальним за культуру, освіту, молодь та спорт, Тібором Наврачичом, а також з представниками Молодіжного форуму Європи. Минулого тижня проводила обговорення з Каталіною Новак, держсекретарем Угорщини, відповідальною за сімейну та молодіжну політику. Надіюсь, моя доповідь оприлюднить такі нові елементи, які зможуть покращити стратегію молодіжної політики Європи і нею зможемо представити Європейському Союзу нашу специфічну угорську точку зору. Намагатимусь у своєму звіті представити добре функціонуючу модель програми угорської партії «FIDESZ – KNDP», спрямованої на підтримку талановитої молоді та удосконалення сімейної політики. На сьогодні в Європі дедалі більше таких людей, які не шляхом міграції хочуть вирішити демографічну кризу. В Угорщині, завдяки програмам підтримки молодих сімей, допомоги для створення осель та робочих місць, люди бачать майбутнє більш надійним. Я вважаю важливим, щоб і за межами Угорщини, а відтак і на Закарпатті, молодь мала позитивне бачення майбутнього і створились кращі умови життя на рідній землі, але заради цього нам всім треба щось робити.

Жолт Бадо
Kárpátalja.ma/ karpataljalap.net