У ЗУІ розпочалася міжнародна конференція

26-го березня у Закарпатському угорському інституті ім. Ф. Ракоці ІІ (ЗУІ) розпочалася дводенна міжнародна наукова конференція під назвою «Мовне та культурне розмаїття в Центральній і Східній Європі: цінності та випробовування».
З 2006 року з нагоди річниці народження вельмишановного князя, заклад щороку в кінці березня організовує Дні Ракоці, у рамках яких, окрім численних заходів, проходить і міжнародна наукова конференція. Цьогоріч конференцію організувала кафедра філології ЗУІ.
На конференції були присутні близько сто тридцяти доповідачів з 14 країн світу: України, Угорщини, Словаччини, Сербії, Хорватії, Словенії, Румунії, Австрії, Естонії, Польщі, Росії, Фінляндії, Канади та США. Серед доповідачів є мовознавці, історики, демографи, етнографи, антропологи, літературознавці, соціологи та інші науковці. Всі вони досліджують етнічну, релігійну, мовну та культурну сферу та їхній вплив на діяльність різних спільнот. Під час конференції пролунали доповіді угорською, англійською та українською мовами у шістьох секціях.
Конференцію відкрила президент інституту ім. Ф. Ракоці ІІ Ілдіка Орос, яка трьома мовами привітала присутніх, а потім свою вітальну промову продовжила рідною угорською мовою, адже, як зазначила пані президент: «Мова – це цінність, а здебільшого людина може висловити свої думки рідною мовою». Прикладом мовного розмаїття є Закарпаття, яке тисячоліттями було територією мовної толерантності. Особливо характерно це для 20 століття, коли кожне покоління розпочало своє навчання однією мовою, а закінчувало вищий навчальний заклад вже в іншій країні, іншою мовою. Отже, на цій території засвоєння мовного розмаїття може відбутися лише завдяки своєрідній толерантності. Про це йтиметься й у наукових доповідях.
Потім слово взяв проректор ЗУІ Дюло Фодор. Після вітальних слів розпочалися декламування пленарних доповідей, а опівдні розпочалися секційні заняття, під час яких відомі фахівці, доктори та кандидати наук, а також студенти закладу виступили зі своїми доповідями.

Одел Гал
Kárpátalja.ma