I Студентський табiр закарпатських угорцiв у с.Балажер

На Закарпаттi iснує багато вищих навчальних закладiв. Кожен з них має свої, притаманнi лише йому, формальнi та неформальнi правила, звичаї, якi функцiонують у стiнах того чи iншого вишу i з кожним роком передаються новим студентам.
Але iснує звичай, спiльний для всiх вищих навчальних закладiв – це традицiя посвячення юних першокурсникiв у студенти. Вiдбувається це наступним чином: представники студентського самоврядування вишу готують для «новачкiв» завдання, пiсля виконання яких тi стають повноцiнними членами студентського суспiльства. Сенс цього звичаю в тому, що пiд час виконання завдань першокурсники знайомляться мiж собою, зi старшокурсниками, мiж студентами зав’язуються дружні стосунки. Це i є основною функцiєю студентського табору. Але подiя, про яку ви читатимете нижче, – не просто студентський табiр, це щось набагато бiльше…
Вранцi 25-го вересня 50 студентiв-першокурсникiв вирушили з Берегова та Ужгорода до I Студентського табору закарпатських угорцiв, щоб стати учасниками ритуалу посвячення в студенти, i щоб просто провести хорошi вихiднi у дружньому колi. Варто вiдзначити, що учасниками цiєї подiї були студенти двох окремих навчальних закладiв. Спілка студентів Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ («II. RFKMF HÖK») та Спілка угорських студентів і молодих дослідників Закарпаття («KMDFKSZ»), робочий центр якої знаходиться в Ужгородi, разом привернули увагу угорської молодi до проблеми вiдмежовування, вiдокремлення. Студентськi самоврядування Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ та Ужгородського нацiонального унiверситету, показавши приклад цiлому суспiльству, сiли за стiл переговорiв i вирiшили разом органiзувати перший Студентський табiр закарпатських угорцiв, спiльний для обох вишiв. Темою дводенного табору стало «виживання» пiсля кiнця свiту, тобто «пост-апокалiптичний стан». У видуманому органiзаторами свiтi старшокурсники (тобто самi органiзатори) залишилися в живих пiсля апокалiпсису, i їхнє завдання – навчити незграбних, бездосвiдних юних «виживанцiв»-першокурсникiв реалiзувати повний суспiльний лад у новому свiтi. Умови дуже простi: початкiвцi роблять те, що їм наказують досвiдченi студенти; покiрних нагороджують, а неслухняних – наказують. Мiсцем проведення Студентського табору став Центр конференцiй «Бейтел» у с.Балажер, частину дороги до якого юнi титани мали пройти пiшки. Пiсля прибуття «Боси» – лiдери табору – розподiлили юнакiв на чотири команди, якi в подальшому змагалися мiж собою. Учасники команд мали виконати ряд завдань, серед яких було виготовлення тотемiв для «пошани предкiв», викрадення iдолiв команд-суперників, розкладання багаття, навколо якого виводили танцi i т.п.
Крiм цiкавих розважальних заходів, ця подiя стала мiсцем обговорення низки серйозних питань студентського життя. У рамках I Студентського табору закарпатських угорцiв органiзували круглий стiл переговорiв для представникiв органiзацiй студентської молодi, темою якого була «Проблеми угорської молодi Закарпаття i шляхи їх вирiшення». Учасниками обговорення були голови самоврядувань, якi власне й органiзували табiр: Аттiла Горват – президент «KMDFKSZ» та Томаш Гал – президент II. RFKMF HÖK, а також запрошенi гостi: Iштван Добша – голова молодiжного осередку «KMKSZ», Тiбор Гуляш – президент Державної спiлки студентських самоврядувань Угорщини (HÖOK), а також представник студентських організацій Румунії Оршоля Біро.
Пiд час обговорення учасники порушили питання мiграцiї угорської молодi, її байдужість та апатiю до сучасних суспiльних явищ, проблеми освiти. Особливу увагу надали обговоренню проблеми поганого володiння мiсцевої угорської молодi українською мовою. Сторони дiйшли спiльної думки, що без належного знання державної мови велика частина угорської молоді не зможе працевлаштуватися на Закарпаттi i займати такi керiвнi посади, на яких могли б гiдно вiдстоювати права угорської громади. Присутнi погодились, що якщо дана проблема не вирiшиться, то невдовзi не буде мiсцевих суспiльних дiячiв, якi б ефективно захищали права закарпатських угорцiв. Тiбор Гуляш iнiцiював створення спецiальної стипендiї, цiль якої – мотивацiя угорськомовних студентiв до досконалого вивчення державної української мови.
Засновники I Студентського табору домовилися, що в подальшому спiвпрацюватимуть, органiзовуватимуть спiльнi заходи, позаяк в даний момент не припустимо дозволити розбрат серед угоської молодi. Цiль цiєї спiвпрацi – активiзацiя культурного i духовного життя закарпатської угорської молодi.

Роберт Санісло
karpataljalap.net/Kárpátalja.ma