Особистий огляд на пунктах перетину кордону: що робити, якщо потрапляємо в таку ситуацію?
Останнім часом занепокоєння серед закарпатських угорців поміж іншого викликає і «нововведення» українських митників: багатьох осіб годинами затримують на пунктах перетину українсько-угорського кордону, ретельно оглядаючи їх ті їхній багаж. Постраждалі говорять про те, що на українському кордоні в них шукали угорські внутрішні та зовнішні паспорти. Якщо не знаходили, то відпускали оглянутих осіб без протоколу чи будь-якої іншої офіційної документації. А на осіб, в яких знаходили, складали протокол, і відпускали лише за умови сплати штрафу. У зв’язку з цим багато осіб скаржились на те, що не отримали копію протоколу. В даній статті ми хочемо роз’яснити нашим читачам те, що за яких причин та умов взагалі може відбуватись особистий митний огляд, та який законний перебіг цього процесу,відповідно чинного законодавства. Наша мета – ознайомити кожного закарпатського угорця зі своїми правами, можливостями і, звісно ж, обов’язками.
Особистий огляд – виняткова форма митного контролю, яка проводиться за письмовим рішенням місцевого керівника органу Державної фіксальної служби (ДФС) або особи, яка виконує його обов’язки, якщо громадянин, який прямує через митний кордон України, виявиться підозрілим, тобто є достатні підстави вважати, що він приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України. Перед початком огляду посадова особа органу доходів і зборів повинна пред’явити громадянину письмове рішення керівника митної служби або органу доходів і зборів чи особи, яка виконує його обов’язки, ознайомити громадянина з його правами та обов’язками під час проведення такого огляду і запропонувати добровільно видати приховані та/або не задекларовані товари. У разі відмови громадянина від добровільної видачі прихованих та/або не задекларованих товарів на рішенні про проведення особистого огляду робиться відповідний запис, завірений підписом посадової особи органу доходів і зборів, яка пред’являла зазначене рішення громадянинові. Якщо підозрюваний, ознайомившись зі своїми правами та обов’язками під час проведення особистого огляду, не погоджується в доречності особистого огляду, то має право дати письмове пояснення або заявляти письмове клопотання, а також оскаржувати рішення, дії органу доходів і зборів щодо проведення такого огляду та найняти адвоката (Стаття 340 пункт 4.8 Митного кодексу України). Громадянин, стосовно якого здійснюється особистий огляд, має право користуватися рідною мовою та послугами перекладача (Стаття 340 пункт 4.6 )
Факт ознайомлення громадянина з рішенням про проведення особистого огляду засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів відповідним написом на рішенні про проведення такого огляду. У разі відмови громадянина від добровільної видачі прихованих та/або не задекларованих товарів на рішенні про проведення особистого огляду робиться відповідний запис, завірений підписом посадової особи органу доходів і зборів, яка пред’являла зазначене рішення громадянинові.
Особистий огляд проводиться в ізольованому приміщенні, що відповідає встановленим санітарно-гігієнічним вимогам, посадовою особою органу доходів і зборів однієї статі з громадянином, стосовно якого проводиться особистий огляд, у присутності не менш як двох понятих(очевидців) тієї самої статі. Понятими не можуть бути родичі особи, яка підлягає особистому огляду, та працівники органів доходів і зборів, а також особи, заінтересовані у результатах огляду. Якщо, на думку підозрюваного, поняті не відповідають перерахованим критеріям, то він може відмовитися від них, і просити власних безпосередніх очевидців.
У разі виконання всіх перерахованих умов, особистий огляд може розпочатися у закритому приміщенні, без присутності громадян, які не беруть участі в ньому. Обстеження органів тіла громадянина, який підлягає особистому огляду, проводиться виключно медичним працівником. Під час проведення особистого огляду складається протокол за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Протокол підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка проводила огляд, громадянином, який пройшов особистий огляд, понятими, які були присутні під час огляду, а в разі обстеження медичним працівником – і цим працівником.
Громадянин, який пройшов особистий огляд, має право перед тим, як підписати, перевірити готовий документ та, при потребі, зробити заяву з обов’язковим занесенням її до протоколу. Один екземпляр складеного протоколу залишається у працівників митної служби, а копія надається громадянинові.
Хід та подробиці особистого огляду розтлумачено у Статті 340 Митного кодексу України. Ознайомитися з текстом Статті та всіма, пов’язаними з темою чинними законоположеннями, ви можете тут.
Якщо під час особистого огляду в підозрюваного знаходять внутрішній або зовнішній паспорт іншої країни і працівники митної чи прикордонної служби хочуть їх конфіскувати, то особа,в якої знаходять ці документи, моє право відмовитися від цього кроку, оскільки дані документи відповідно до законодавства України не можуть бути визнані незаконними. Якщо громадянин України перетинає український кордон з паспортом іншої держави, на нього не може бути накладено ніякого адміністративного штрафу, оскільки, відповідно до чинного законодавства та прецедентного судового рішення (читати тут) , такі випадки не можуть бути покарані за посиланням на українське законодавство, позаяк в правовій системі України стосовно цього випадку не існує відомостей про можливе правопорушення, тому його й не можна санкціонувати.
На думку берегівського адвоката Едуарда Пуканича, працівники прикордонної служби, опираючись на Статтю 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, називають перетинанням кордону без відповідних документів ту ситуацію, коли громадянин України на пункті перетину кордону пред’являє угорський паспорт. Коли трапляється така ситуація, на підозрюваного накладають штраф, і якщо особа його приймає чи сплачує, то автоматично визнає перед українською державою факт свого подвійного громадянства. Стосовно цього випадку в українському законодавстві ще не існує правової кваліфікації, тобто він не може називатись незаконним, тому й немає суттєвих наслідків, але, знаючи поведінку України, її правову систему, це будь-коли може змінитись,та навіть можуть позбавити українського громадянства осіб з подвійним громадянством.
27-го вересня Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що Служба безпеки України(СБУ) відкрила слідство у справі подвійного громадянства. За словами генпрокурора, якщо в ході слідства СБУ знайде в когось – чи депутата, чи простого пересічного – паспорт іншої держави, то дану особу позбавлять українського громадянства. Цю новину ще того ж дня спростувала речник СБУ, Олена Гітлянська, яка заяву Луценка вважає дивною.
Наведений приклад дисгармонійної роботи українського уряду добре показує: в нашій країні може трапитись що-завгодно і коли-завгодно, і так само, як у випадку безпрецедентного обрання нинішнього генпрокурора кілька років тому, керівництво держави і в даній ситуації на свій смак «може внести поправки» в чинне законодавство.
Tóth Tünde
Kárpátalja.ma