Все інше – німа тиша

Над берегівським візитом Віктора Орбана нависла тінь „газової справи”, про яку стало відомо в четвер, але ми, закарпатські угорці, цього майже не відчули. Ті, хто мали можливість в п’ятницю бути присутніми на святковому відкритті навчального року Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, змогли відчути, що той день дійсно був святом. Проте для деяких українців причина приїзду прем’єр-міністра Угорщини залишилася загадкою…
Закарпатські українські журналісти в п’ятницю, ще задовго до прибуття голови уряду Угорщини, розпитували в Берегові своїх угорських колег про те, чи буде можливість розпитати Віктора Орбана, чому Угорщина більше не транспортує природній газ в Україну. Як виявилося, можливості задавати питання не було передбачено, оскільки організатори візиту не планували робити повідомлення для преси, то ж багато кореспондентів помітно втратили інтерес до цієї події.
Знайшлися й такі, що не пошкодували свого часу на вигадування строкатої новини на основі подій в центрі Берегова того дня. Mukachevo.net в одній зі своїх коротких новин про візит Орбана відзначило, що прем’єр-міністр приїхав з конвоєм, який складався з 11-ти броньованих машин. Далі кореспондент описує, що так само, як і під час свого останнього візиту, прем’єр-міністр Угорщини поговорив з людьми, які чекали на нього на площі перед інститутом, декому потиснув і руку.
Незважаючи на це, кореспондент, здається, був слабо проінформованим. Наприклад про мету поїздки він написав, що прем’єр-міністр взяв участь у відкритті нової будівлі Закарпатського угорського інституту ім. Ф. Ракоці ІІ (хоча насправді він лише оглянув новобудову), на яке не запросили пресу (зрозуміло, що пресу не запрошували на подію, якої не було). Кореспондент Mukachevo.net написав і про те, що відкриття навчального року провели в реформатській церкві за закритими дверима – при вході стояла охорона, туди можна було потрапити лише із запрошенням. З однієї сторони це здається досить дивним, адже кореспонденти багатьох українських медіа спокійно могли потрапити на подію без будь-якого запрошення чи попередньої акредитації. З іншої сторони, журналіст повинен знати, що в теперішні часи візит особи такого рангу неможливо провести без мінімальних заходів безпеки.
Згідно його статті, журналіст, на противагу іншим своїм колегам, так і не потрапив до берегівської реформатської церкви, принаймні такий висновок можна зробити з того, що він ні одним словом не згадує про події на урочистості. Можливо, він просто не хотів туди потрапити.
В будь-якому разі, іншому кореспондентові цього ж порталу – або, можливо, тій же особі, тільки вже з кращим настроєм – вже більше поталанило, оскільки, судячи з фотографій, доданих до статті, він таки потрапив на урочистість. З цієї статті не стає відомою справжня мета приїзду прем’єр-міністра Угорщини, але після розпитувань губернатора області та голови обласної ради про українсько-угорські відносини, автор додав у своїй статті хоча б якусь інформацію про угорськомовний інститут. Посилаючись на Ілдіку Орос, голову інституту ім. Ф. Ракоці ІІ, між іншим згадує, що заклад, в якому навчається близько тисячі студентів з усієї області, в 1994 р. почав свою діяльність з 14-ма студентами.
Останній опис можна оцінити тільки прочитавши прес-бюлетень на офіційному веб-сайті Закарпатської Обласної Ради. Адже її автор повідомляє лише про зустріч Віктора Орбана з обласними керівниками, які чекали на прем’єр-міністра на Лужанському пункті пропуску, і не згадує про причину приїзду Орбана на Закарпаття. Український читач міг подумати, що Віктор Орбан лише для того „скочив” з Будапешта до Лужанки, щоб поговорити із закарпатськими чиновниками, і одразу ж поспішив додому.
Найповніше, напевно, про берегівську подію звітували «Новини Закарпаття». Тут – через свою новоспечену опозиційність – вловили, що пік візиту прем’єр-міністра Угорщини все ж припав на берегівське відкриття навчального року, а не на зустріч в Лужанці. На жаль, більше інформації про візит прем’єр-міністра Угорщини і в ужгородському порталі не опублікували. В церкві було чутно шум камер, клацання фотоапаратів, але ручки не скрипіли.
Я чув таку думку, якій не можу не дивуватися, що місцеву українську пресу в основному не цікавить прем’єр-міністр Угорщини – за винятком, звичайно ж, якихось скандальних ситуацій – адже в їхній власній системі цінностей іноземець не може конкурувати з важливістю визначних закарпатських особистостей. Виходячи з цього, можна припустити, що візит прем’єр-міністра Угорщини може бути цікавим для закарпатської преси лише в аспекті опису того, як його зустрічали місцеві чиновники. Хтось каже, що візит та промова Віктора Орбана були адресовані в першу чергу угорцям, то ж не дивно, що українців ця подія не цікавить. Інші звертають увагу на той очевидний факт, що більшість закарпатських українських журналістів не знає угорської мови, тому без допомоги перекладача не можуть опрацювати ніяку угорськомовну промову.
Кожен може обрати собі пояснення, яке йому до вподоби, чи прийняти всіх їх одразу, – адже вони не виключають одне одного. Відповідального тут шукати не варто, просто так є: ми, українці та угорці, буває, живемо отак один біля одного, неначе риби в двох окремих акваріумах, які до того ж ще і по губах не вміють читати.

Hét
Kárpátalja.ma