До уваги директорам закладів освіти з класами з угорською мовою навчання!

Kárpátalja.ma Hовини

Використання мови угорської національної меншини поряд з державною (українською) мовою України на написах офіційних назв органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій державної, комунальної і приватної форм власності на печатках, штампах, штемпелях, офіційних бланках і вивісках на території Берегівського району та міста Берегова є традиційним.

Відповідно до статті 10 Конституції України[1], державною мовою в Україні є українська мова; в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист мов національних меншин України.

Частина 3 статті 39 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»[2] передбачає, що написи офіційних назв органів державної влади та органів місце­вого самоврядування, підприємств, установ, організацій державної і комунальної форм власності на печатках, штампах, штемпелях, офіційних бланках і вивісках ви­конуються державною мовою. Пункт 4 цієї самої статті Закону дозволяє, поряд з державною мовою, позначати назви і англійською мовою.

Також згідно вимог абзацу другого частини 4 статті 39 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», «Особливості виконання органами місцевого самоврядування, комунальними підприємствами своєї назви кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів, мовами національних меншин України встановлюються законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України». Однак, згаданий закон щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин Ук­раїни станом на 10 жовтня 2022 р. не існує.

У статті 6 Закону України «Про національні меншини» держава гарантує всім національним меншинам права на національно-культурну автономію: користування і навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови в державних навчальних закладах або через національні культурні товариства, розвиток національних культурних традицій, використання національної символіки, відзначення національних свят, сповідування своєї релігії, задоволення потреб у літературі, мистецтві, засобах масової інформації, створення національних культурних і навчальних закладів та будь-яку іншу діяльність, що не суперечить чинному законодавству.

Верховна Рада Україна 1997 року ратифікувала[3] Рамкову Конвенцію про захист національних меншин.[4] Частина 2 статті 11 Рамкової Конвенції передбачає, що держави, які ратифікували цей документ міжнародного права, зобов’язуються визнавати за кожною особою, яка належить до національної меншини, право публічно виставляти вивіски, написи та іншу інформацію приватного характеру мовою її національної меншини.

Україна також ратифікувала[5] Європейську хартію регіональних мов або мов меншин.[6] Законом про ратифікацію цього міжнародного документу, Україна, у тому числі, взяла на себе виконання і зобов’язання, які перелічені у підпунктах «a», «c», «d», «e», «f», «g» пункту 2 статті 10 Хартії, а саме:

«Стосовно органів місцевої та регіональної влади, на території яких чисельність мешканців, що вживають регіональні мови або мови меншин, виправдовує вжиття заходів, наведених нижче, Сторони зобов’язуються дозволяти і/або заохочувати:

a) використання регіональних мов або мов меншин в рамках регіонального або місцевого самоврядування;

(…)

c) публікування органами регіональної влади своїх офіційних документів також і відповідними регіональними мовами або мовами меншин;

d) публікування органами місцевої влади своїх офіційних документів також і відповідними регіональними мовами або мовами меншин;

e) використання органами регіональної влади регіональних мов або мов меншин у дискусіях, які відбуваються на їхніх зборах, не виключаючи, однак, використання офіційної мови (мов) держави;

f) використання органами місцевої влади регіональних мов або мов меншин у дискусіях, які відбуваються на їхніх зборах, не виключаючи, однак, використання офіційної мови (мов) держави;

g) використання або прийняття, у разі необхідності паралельно з назвами офіційною мовою (мовами), традиційних правильних форм написання назв місцевостей регіональними мовами або мовами меншин.»

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Уповноваженого із захисту державної мови: «Вивіски, таблички, інші носії інформації для загального ознайомлення, а також зовнішня реклама, які розміщені лише недержавною мовою, мають бути демонтовані. Міська влада має внести до правил благоустрою своїх населених пунктів норму про те, що інформація на таких вивісках, табличках та інших носіях в обов’язковому порядку має подаватися державною мовою із можливістю за потреби дублювання іншими мовами”, – наголошує Тарас Кремінь.[7]

З урахуванням вищевикладеного, використання мови угорської національної меншини поряд з державною мовою України на написах офіційних назв органів державної влади та органів місце­вого самоврядування, підприємств, установ, організацій державної, комунальної і приватної форм власності на печатках, штампах, штемпелях, офіційних бланках і вивісках на території міста та територіальної громади Берегова є законним.

[1] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text

[2] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text

[3] Закон України «Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/703/97-%D0%B2%D1%80

[4] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_055#Text

[5] Закон України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.» http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/802-15

[6] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_014#Text

[7] https://mova-ombudsman.gov.ua/news/upovnovazhenij-zvernuvsya-do-miskih-goliv-shchodo-demontazhu-zovnishnoyi-reklami-rozmishchenoyi-z-porushennyam-movnogo-zakonu

Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство