На день святого Мартина, якщо гуска йде по льоду…
Громадська організація «Про Культура Субкарпатіка» (ПКС) організувала святковий захід у Будинку традицій регіону с. Великі Береги. Учасниками програми, що відбулася 12 листопада, була танцювальна група Угорської школи народного мистецтва «Туліпан Танода» з Берегова. Тематика занять установи завжди відповідає певному святу сезону. Цього разу програма була присвячена дню святого Мартина.
День святого Мартина – одне з важливих осінніх свят.
На святого Мартина, 11 листопада, в угорців пов’язано багато народних традицій. Колись цей день був важливою віхою господарського року. В цей час заганяли худобу в стайні, пастухи звітували про свою роботу, а господар запитував пастуха, чи залишиться він на наступний рік. Заробіток, який здавали при звітуванні, подекуди називали «податком Мартина».
Крім того, цей день був у народних звичаях днем прогнозування погоди. Говорили, що якщо Мартин веселий, зима буде суворою, а якщо похмурий — очікується хмарна зима. Якщо в день святого Мартина йде дощ, то на зміну прийде мороз і посуха, – так передбачали погоду на основі дня святого Мартина. В деяких регіонах вважали, що в березні погода буде такою ж, як на день святого Мартина. І оскільки цей день здебільшого був туманним, виникло прислів’я «Мартин приїхав на сірому коні». Якщо ж ішов сніг, то казали, що «Мартин мчав на білому коні». За погодою цього дня навіть передбачали, якою буде Різдвяна пора, адже «якщо на святого Мартина гуска стоїть на льоду, то на Різдво ходитиме по болоті».
На день святого Мартина прийнято їсти гуску, адже «хто гуску не їсть, голодуватиме весь рік», – каже прислів’я.
Молодь також навчалася історії святого Мартина, святковим звичаям та приказкам. На початку програми йшла бесіда про святого Мартина, після чого учні «Туліпан Таноди» демонстрували дитячі ігри. Грали пісні, колові танці на честь дня святого Мартина. Відключення електрики не зіпсувало гарного настрою, що панував у залі. Діти переважно сиділи навколо робочого столу при світлі свічок. Вони виготовляли ліхтарики, які символізують добрі вчинки та випромінюють тепло.
У кухні пригощали ласощами з плодів саду. На плиті й у печі пекли гарбуз, а в каміні — яблука, фаршировані сиром, які танцюристи з’їли наприкінці заняття.
Наступні тижні розпочнуться з адвенційних, а потім різдвяних святкових заходів. Захід був організований громадською організацією «Про Культура Субкарпатіка» у співпраці з Закарпатським представництвом Будинку традицій та за підтримки Фонду Шандора Чоорі