Від iнституту до університету – тридцять років служіння рідному краю
29 жовтня Закарпатський угорський університет імені Ференца Ракоці II відзначив 30-річчя від дня заснування урочистим заходом під назвою « Від iнституту до університету – тридцять років служіння рідному краю». Під час святкування згадували обставини створення закладу, досягнення за останні три десятиліття та діяльність, спрямовану на підтримку угорської громади Закарпаття.
Захiд розпочався внесенням історичних прапорів Закарпаття під супровід гри Імре Голожої на традиційному угорському духовому інструменті, викладача Угорської школи народного мистецтва «Туліпан Танода». Після цього учасники заходу прослухали гімн університету – твір «Сумна пісня Ракоці».
Ювілейний захід відкрив ректор університету Степан Черничко. У своєму виступі він відзначив розвиток закладу протягом трьох десятиліть, важливість вищої освіти угорською мовою та внесок його засновників. Він наголосив, що перетворення iнституту на університет – це не завершення історії, а початок нового етапу, який передбачає ще більшу відповідальність і нові завдання.
«Через 30 років я не скажу, що ми вже завершили свою справу. Я скажу, що ми стоїмо на міцному фундаменті й маємо на чому будувати далі. І, що, можливо, ще важливіше, у нас є причини продовжувати цю роботу і є люди, заради яких ми повинні це робити», – зазначив ректор.
У межах культурної програми Сiльвестер Ферку, Богларка Ферку та Давід-Лайош Манді виконали власну версію пісні «Серед Карпат».
Окрему частину заходу присвятили засновникам закладу, згадавши людей, чия праця сприяла становленню та розвитку угорськомовної вищої освіти на Закарпатті. Почесний голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Шандор Мілован не зміг бути присутнім особисто, однак його звернення зачитали учасникам заходу. У ньому створення університету було названо спільною перемогою угорців Закарпаття та всієї угорської нації. Він також наголосив на важливості єдності, наполегливості та сили угорської духовної спадщини.
Пам’ять про померлих діячів, які стояли біля витоків закладу та розбудовували його, вшанували презентацією «In memoriam – Ті, хто був перед нами». На екрані один за одним з’являлися імена та фотографії видатних особистостей. Після цього камерний хор університету виконав твір «Pie Jesu» Ендрю Ллойда Веббера.
Під час ювілейного заходу привітання університету висловили також запрошені гості. Вітального листа заступника державного секретаря Іштвана Коллаї зачитав генеральний консул Угорщини в Берегові Ласло Віда.
У зверненні було відзначено роль закладу у збереженні громади, значення освіти рідною мовою та важливість подальшої підтримки з боку угорського уряду.
«Запевняю вас, що угорський уряд і надалі залишається відданим підтримці угорської громади Закарпаття. Ми й надалі робитимемо все можливе, щоб угорці могли навчатися рідною мовою, здобувати конкурентоспроможні знання та мати професійні можливості на своїй батьківщині. Для нас право закарпатських угорців на освіту рідною мовою – це не предмет політичних торгів, а фундаментальне право громади», – йшлося у зверненні.
Згодом до присутніх звернулися віцепрезидент Угорської академії наук Балаж Боршош та проректор Християнського університету Парціум Габор Флора.
У своєму виступі Балаж Боршош наголосив на важливості вищої освіти рідною мовою, наукових досліджень і культурної спадкоємності громади, а також висловив визнання керівництву закладу та його колишнім співробітникам. Він також зазначив: «Справжню роль університету визначає і те, який вплив він має на соціальне та культурне середовище, в якому функціонує».
У своєму виступі Габор Флора відзначив важливість єдності угорських закладів вищої освіти за межами Угорщини, внесок засновників та необхідність створення умов, які дають змогу молоді реалізувати себе на рідній землі.
«Майбутнє наших громад нерозривно пов’язане з тим, щоб молодь могла здобувати сучасні знання, які зміцнюють її зв’язок із рідним краєм, рідною мовою та в межах самостійних угорських університетських структур», – зазначив він.
Під час заходу вручили ювілейні пам’ятні відзнаки особам та організаціям за багаторічну підтримку університету. Нагородами відзначили засновників, партнерів, працівників, представників бізнесу та засобів масової інформації.
У культурній програмі знайшлося місце як музиці, так і літературі. Маріанна Дьєркене Чакань, викладачка школи народного мистецтва «Туліпан Танода», виконала пісню «Коли озираюся на пройдений шлях», а згодом представила музичну версію вірша «Вдячність» Лени Лошонці. Естер Шаш прочитала поезію Ласло Латора «На кордоні» .
Імре Голожої на тараготі, а Берталан Галас та Ніколетта Галас на акордеонах виконали твір Бели Бартока «Вирушив я з рідного краю». Андраш Кірай у супроводі фортепіано Камілли Біро виконав «Румунські танці» Бартока. Ніколетта Галас та Берталан Галас зіграли на акордеонах твір Двільянського «Угорський чардаш», а Богларка Ботош виступила з «Угорським танцем № 5».
У виконанні Сильвестра Ферку та Давіда Манді також прозвучала версія пісні «Сто шляхів». Після цього камерний хор університету виконав твір Джорджа Гершвіна «Clap Yo’ Hands!».
У межах святкування ювілейні грамоти вручили найдосвідченішим штатним працівникам закладу. Колишнім студентам, які розпочали навчання в університеті 25 років тому, вручили срібні дипломи.
Від імені випускників із вітальним словом виступила Еріка Ковач. Від імені нинішнього студентства виступила Адрієнн Віг, студентка другого курсу магістратури освітньої програми «Англійська мова та література». Вона поділилася думками про те, що сьогодні означає бути студентом університету Ракоці.
Після завершення культурної програми з урочистою промовою виступила голова закладу Ільдiко Орос. У своєму зверненні вона згадала труднощі, пов’язані із заснуванням установи, випробування останніх трьох десятиліть та важливість громадської єдності. Вона наголосила, що від часу заснування університет пройшов значний шлях розвитку і, попри воєнні обставини, продовжує свою діяльність, залишаючись відданим майбутньому угорської громади Закарпаття.
«Коли навколо темрява, саме ми маємо запалити свічку. Коли світ охоплений бурею, наш університет повинен бути островом стабільності», – зазначила вона. Ільдiко Орос також додала, що угорська громада Закарпаття прагне жити й хоче мати можливість реалізувати себе на рідній землі.
Захід завершився церковним благословенням. На завершення учасники гуртка народного танцю школи народного мистецтва «Туліпан Танода», що діє при Ужгородському ліцеї імені Габора Дойки, представили традиційні дитячі ігри й танці. Після виступу колективу, підготовленого Богларкою Ботош, історичні прапори урочисто залишили залу, ознаменувавши завершення ювілейної програми.