Діяльність обласної фракції КМКС, спрямована на розвиток дорожної інфраструктури або як привести до ладу угорськомовні села Закарпаття

Szerző: | 2020.10.08., 09:48 | Hовини

Науково-дослідний інститут імені Тиводара Легоцького провів опитування щодо загальної довжини та якості доріг в угорськомовних селах Закарпаття. У зв’язку з цим у нашій попередній статті доктор Ільдіка Орос, президент Інституту Ракоці, депутат обласної ради від КМКС, пояснила та обґрунтувала важливість розвитку дорожної інфраструктури. Звичайно, ця тема розкриває цілий ряд проблем, які кожен відчуває на своїй шкірі, а точніше на колесах автомобіля, яким користується. Якщо добре подумати, неякісні дороги не лише призводять до втрати часу та додаткових витрат, але також впливають на наше повсякденне відчуття комфорту, на економічне та культурне життя, його якість. “Тому, з точки зору угорського життя, надзвичайно важливо, щоб кожне угорськомовне село було сполучене з найближчим угорським поселенням якісною дорогою”, – пояснила позицію КМКС щодо цього питання Ільдіка Орос.

У нашій поточній статті ми запитали Йосипа Борто, першого заступника голови обласної державної адміністрації, про плани КМКС, державні ресурси та наміри, а також досягнуті на сьогодні результати.

Пане засутпник, як би ви описали основні виклики поточної ситуації транспортної інфрастуртури?

‒ Станом на 2015 рік ми опинилися в ситуації, коли мережа доріг між населеними пунктами на Закарпатті, в яких проживають угорці, стала непрохідною, а її оновлення було б завданням районної чи муніципальної влади, але через економічну ситуацію в Україні в осяжному майбутньому вони не матимуть на це власних фінансових ресурсів. Дорожня мережа населених пунктів, в яких проживають угорці, можливо була і частково все ще є у найгіршому стані. У районі Берегова загальна протяжність майже непридатних до використання доріг, що потребують ремонту, становить 320,4 км. (ide link ami a tanulmányhoz vezet.)

За таких обставин які пропозиції вносили депутати КМКС протягом останніх років?

‒ Починаючи з 2016 року члени фракції КМКС докладали всіх зусиль на обласному рівні, щоб на дороги було виділено якомога більшу частину позабюджетних коштів, що належать до компетенції ради.

Чому ви зосередилися саме на цих відрізках доріг?

‒ Відповідно до основної ідеї плану нашої фракції КМКС, а також на основі власного досвіду роботи заступником голови, я можу сказати, що ми можемо покращити ситуацію лише завдяки послідовній, запланованій роботі. По-перше, слід відремонтувати ті дороги, на які є відповідний дозвіл. У 2016 році ми зіткнулися з відсутністю проектної документації щодо ремонту доріг у багатьох населених пунктах, яку мали б підготувати місцеві керівники, адміністрації, тож ми могли боротися за фінансування лише для тих, що були готові використати ці кошти. Ми ініціювали проектування решти доріг через органи місцевого самоврядування та подали документи своєчасно, а потім, маючи потужне лобі, нам вдалося досягти позитивних результаів голосування за фінансування низки доріг. Суспільному використанню перешкоджає тендерний процес. Бували випадки, наприклад, коли був призначений новий губернатор, коли тендери вже були перезапущені, а ціни зросли і можна було відремонтувати значно менше доріг за ті ж кошти, за які ми проголосували. Ще одна проблема, яка уповільнює цей процес, полягає в тому, що на Закарпатті недостатньо обладнання та субпідрядників. Було б добре, якби такі компанії були створені і в нашому регіоні.

Як ви бачите, наскільки реалістичною є мета найближчим часом мати придатні до використання дороги в селах Закарпаття з угорським населенням та що було досягнуто з цих планів за минулий цикл?

‒ Нинішня політико-економічна ситуація, пандемічна криза 2020 року, адміністративна реформа та спричинені нею зміни, їх наслідки ускладнюють здійснення розвитку інфраструктури, що вимагає значних інвестицій. Ми бачимо, що угорський уряд розуміє доцільність та вплив нашої пропозиції щодо виживання місцевої угорської громади і, залежно від своєї економічної сили, зробить усе можливе, щоб підтримати угорців Закарпаття і в цьому питанні. Проблема об’їзду Берегова, з іншого боку, підкреслює складність вирішення цієї проблеми, оскільки місцеві підприємці та їхні клієнти зацікавлені у забезпеченні фінансування та будівництва саме через них. Однак, на жаль, цей варіант рішення не дав реальних результатів протягом багатьох десятиліть.

Наразі наша область мало що отримувала із державного бюджету, але завдяки силі фракції вдалося забезпечити фінансування з обласного бюджету самостійно або у співпраці з іншими фракціями, якщо не всюди для повного ремонту, але все ж для часткової корекції, а в деяких місцях, таких як Чоп-Добронь, Пийтерфолво-Велика Паладь, Великі Ком’яти-Шаланки-Вилок,  навіть для повної реконструкції:

Населені пунктиРік Сума (в гривнях)
Берегове-Дийда-В. Бігань-Гут2020                    10 000 000
Батьово-Баркасово-Яноші2020                    10 000 000
Берегове-Бадалово-Вари2020                    10 000 000
Оросієво-Пушкіново-Вербовець-Підвиноградів2020                    10 000 000
Неветленфолу-Дюла-Чорнотисів2020                    10 000 000
В. Ком’яти-Шаланки2020                    13 000 000
Шаланки-Вилок2020                      4 400 000
Виноградів-Теково-Неветленфолу2020                    22 000 000
Дерцен-Форнош2020                    12 000 000
Червоне-Соловка-Горонґлаб2020                    10 000 000
Тийґлаш- Руські Геївці2019                      6 000 000
Ратівці-М. Геївці2019                    23 500 000
В. Геївці-М. Геївці-Тийґлаш2019                    10 800 000
В. Добронь-Мукачево2019                      7 600 000
Батьово –Вантажна станція2019                      1 900 000
В. Ком’яти-Шаланки2019                      8 500 000
Неветленфолу-Дюла-Чорнотисів2019                    10 000 000
Неветленфолу-Чепа-Сасово-Теково-Виноградів2019                    10 000 000
Оросієво-Пушкіново-Вербовець-Підвиноградів2019                      1 800 000
Шаланки-Вилок2019                      5 200 000
Червоне-Соловка-Горонґлаб2019                      1 000 000
Неветленфолу-Дюла-Чорнотисів2019                      1 000 000
Шаланки, вул. Петефі.2019                         195 000
Берегове, вул. Паловці Горват Л. та Лучкая частково2019                      1 000 000
Батьово-Баркасово-Яноші2019                      1 000 000
Берегове-Бадалово-Вари-Боржава2019                      1 000 000
В. Ком’яти-Шаланки-Вилок2018                      9 500 000
Батьово-Елеватор2018                         400 000
Оросієво-Пушкіново-Підвиноградів2018                         800 000
Ратівці-М. Геївці2018                         705 000
Червоне-Соловка-Свобода2018                           95 000
Чоп-Тисаашвань2017                         630 000
Червоне-Соловка-Горонґлаб2017                         430 000
Перехрестя, вул. Ракоці2017                         150 000
Перехрестя, частина вул. Спортивної2017                         350 000
Батрадь, ремонт вул. І. Франка2017                         915 000
В. Ком’яти-Шаланки-Вилок2017                      9 600 000
Соломоново-В. Добронь-Косино2016                         150 000
Шом-Горонґлаб2016                           50 000
В. Ком’яти-Шаланки2016                         300 000
Пийтерфолво-В. Паладь-Фертешолмаш2016                         300 000
Червоне-Соломоново2016                         300 000
Сернє-Баркасово2016                         300 000
В. Добронь, вул. Шкільна,2016                         100 000
Попово-Гетєн2016                         199 000
Бене, вул. Онча2016                         199 000
Жнятино, 2 км2016                         100 000
відрізок дороги Н. Село-Карачин2016                         100 000
Червоне-Соловка2016                         100 000

Це дуже значна сума за нашими мірками, яку наша фракція лобіювала з державного бюджету для територій, населених угорцями: 220 мільйонів гривень за останні 5 років.

Ми намагалися максимально використати те, що залежало від нас та було в наших силах. Будівництво доріг та їх використання вже залежить і від районів та органів місцевого самоврядування, чи звертатимуть вони увагу на шлях грошей, чи вчасно підготовлені необхідні дозволи та документація для використання коштів, чи можуть вони вчасно ними скористатися, бо якщо ні, то в кінці року вони будуть повернені до бюджету.

Ось чому важливо, щоб в результаті виборів в жовтні було сильне представництво угорців в області, районах та на чолі ОТГ. КМКС докладає всіх зусиль для досягнення ефективного результату у питанні доріг як за допомогою свого політичного впливу, так і адвокації.

Габор Потокі, економіст, викладач Інституту Ракоці

A megyei tanács KMKSZ frakciójának tevékenysége az úthálózat fejlesztéséért, avagy hogyan hozzuk helyzetbe a kárpátaljai magyar falvakat

Pin It on Pinterest

Share This