У Берегові вшанували пам’ять жертв радянських репресій

Щороку в середині листопада на Закарпатті проводять низку заходів з ушанування жертв сталінських репресій. Події 1944–1953 років, унаслідок яких загинули тисячі угорців, є надзвичайно трагічними й залишили після себе великий слід в історії. Ідеться про масові репресії в концентраційних таборах ГУЛАГу.17 листопада в м. Берегові відбулося поминальне дійство, присвячене цим трагічним подіям. У приміщенні реформатської церкви на екуменічне богослужіння зібралися всі небайдужі. На Закарпатті немає такої угорської родини, яка б не постраждала через виправні роботи, запроваджені Радянським Союзом. Традиційно після проповіді священнослужителів учні шкіл міста по одному зачитували імена берегівчан, що стали жертвами масових репресій того часу.

Згідно з реєстром 1945 року, 28 тисяч осіб забрали з території Закарпаття у виправно-трудові табори. Але є й інші дані, за якими кількість затриманих сягає 40 тисяч. Туди потрапили чоловіки віком від 15 до 76 років. Поки вони доходили до місця свого постійного перебування, більшість з них гинули через хвороби та холод.

Золтан Бабяк, міський голова Берегова, звернувшись до присутніх з промовою, наголосив, що листопад – це місяць жалоби, і не лише через річницю придушення революції 1956-го, а й через початок не менш трагічних подій, які закарбувалися в історичних хроніках під назвою «малі роботи». Саме 73 роки тому сталінський режим розпочав масову насильну депортацію угорського та німецького населення Закарпаття.

«Цей диявольський план залишив позаду себе тисячі могил. На жаль, навіть ті, кому вдалося вижити у важких умовах концентраційних таборів, повернулися додому хворими. Коли мене обрали міським головою, я мав змогу відвідати та поспілкуватися із сімома такими людьми, але цього року з них залишився тільки один», – констатував міський голова.

Крім того, Золтан Бабяк зауважив, що в ті часи люди страждали через свою національність, а зараз угорців обвинувачують через те, що вони не знають українську мову на відповідному рівні.

«З нас намагаються зробити сепаратистів, хоч ми чесні люди, платники податків України та прагнемо, щоб усі національності, які проживають на території Закарпаття, підтримували один одного й жили в мирі та злагоді. Пам’ять наших героїв додає нам наснаги відстоювати свої права, не тікати від неприємностей, а й надалі залишатися на рідній землі біля підніжжя Карпат», – додав пан мер.

На завершення заходу поминальна процесія із сотень місцевих жителів, які тримали в руках свічки, рушила вулицями Берегова. Спочатку вінки поклали до меморіальної дошки, що знаходиться на будівлі Берегівської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 5, де в листопаді 1944 року збирали чоловіків, щоб відправити в сталінські табори смерті. Далі хода попрямувала до меморіалу загиблим берегівчанам, який знаходься на площі Пушкіна.

Вікторія Копинець