На Ужгородщинi вшанували пам’ять колишнього ректора Університету Ракоці
Закарпатський угорський університет імені Ференца Ракоці ІІ та Саловський місцевий осередок Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ-КМКС) організували подвійний захід – урочисте відкриття меморіальної дошки та вшанування пам’яті колишнього ректора Університету Ракоці Калмана Шовша з нагоди 15-х роковин його смерті. Поминальна церемонія відбулася 5 липня в рідному селі Калмана Шовша – Саловці.
Захід розпочався богослужінням у місцевій реформатській церкві, під час якого з проповіддю виступив реформатський священник Жолт Шовш.
Після цього присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять Калмана Шовша та поклали вінки на його могилу на Саловському кладовищі.
Захід завершився відкриттям меморіальної дошки Калману Шовшу на стіні його рідного будинку.
«Є місця, де підібрати слова легко, а є й такі, де зробити це вкрай складно. У сесійній залі закладу нескладно розповідати про етапи життєвого шляху, обіймані посади, нагороди й досягнення. Однак тут, перед рідним будинком, вшанування пам’яті набуває зовсім іншого змісту. Адже ми думаємо не стільки про колишнього ректора, скільки про людину, яка виросла в цьому будинку, звідси розпочала свій життєвий шлях і щовечора поверталася сюди з роботи. І саме звідси у віці лише 49 років вирушила в останню путь. Відтоді минуло 15 років. Час приніс зміни. Проте є втрати, з якими неможливо змиритися. Є люди, чия справжня цінність не підвладна часові: з плином літ вона не тьмяніє, а навпаки — постає ще яскравіше й вагоміше. Калман Шовш належав саме до таких людей»,
– наголосив ректор Університету Ракоці Степан Черничко.
Він також поділився особистими спогадами про Калмана Шовша, зазначивши, що одні пам’ятають колишнього ректора як науковця, інші – як політика, його колишні студенти – як викладача, а багато хто – як керівника навчального закладу.
«Для мене є великою честю й водночас великою відповідальністю сьогодні бути одним із керівників тієї установи, яку свого часу очолював він як ректор. Ця посада – не просто службовий статус, а щоденне нагадування про те, що у нас є попередники, які заклали міцний фундамент, на який ми й сьогодні можемо впевнено спиратися, будуючи майбутнє»,
– зазначив ректор.
Потім слово взяла голова Саловського місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Марія Галас-Ковач, яка у своїй промові також поділилася спогадами про особисті зустрічі з Калманом Шовшем.
«На мене велике враження справило те, з яким ентузіазмом він розповідав про свою роботу – так, як це вміють робити лише одиниці, лише ті люди, для яких праця є покликанням, а інколи навіть – місією. Проте навіть за своє коротке життя він встиг справити глибокий вплив на багатьох. Часто кажуть, що одна ластівка ще не робить літа, але одна людина може змінити цілий світ. Так, навіть одна людина здатна вплинути на хід багатьох процесів, якщо серйозно ставиться до свого покликання і бере на себе цю місію»,
– додала вона.
Після цього вдова Калмана Шовша Катерина Шовш, президентка Університету Ракоці Ільдіко Орос, ректор Степан Черничко та Марія Галас-Ковач урочисто відкрили меморіальну дошку, встановлену на честь Калмана Шовша.
На завершення заходу реформатський священник Жолт Шовш попросив Божого благословення для всіх присутніх. Після цього відбулося урочисте покладання вінків до меморіальної дошки.
Про життя Калмана Шовша
Калман Шовш народився 1962 року в селі Саловка. Середню освіту здобув в Есені. Закінчив історичний факультет Ужгородського державного університету.
Професійну кар’єру розпочав учителем історії у Великодобронській загальноосвітній школі. Згодом працював науковим співробітником ужгородського Центру гунгарології (до 1995 року) та викладачем кафедри угорської мови Ужгородського державного університету.
Брав участь у підготовці першого підручника «Історія Угорщини» для шкіл Закарпаття з угорською мовою навчання та виступив з ініціативою щодо повернення історичних назв населеним пунктам.
У 1993 році здобув науковий ступінь кандидата історичних наук в Інституті славістики та балканістики Російської академії наук, успішно захистивши дисертацію на тему «Політична боротьба в Угорщині у другій половині XVII століття». Сферою його наукових інтересів були історія Угорщини ранньомодерної доби та краєзнавство. Із 1996 року обіймав посаду проректора Закарпатського угорського педагогічного інституту, а з листопада 2000 року – ректора. Відіграв визначальну роль у розвитку навчального закладу, сприяв створенню та розвитку низки кафедр і науково-дослідних установ, зокрема Науково-дослідного центру «Лімес» та Науково-дослідного центру імені Тіводора Легоцького. Брав активну участь у громадському житті як член Ужгородського районного осередку ТУКЗ і депутат Ужгородської районної ради. Його діяльність була відзначена низкою державних нагород. У 2011 році після тяжкої хвороби Калман Шовш відійшов у вічність.