Плани КМКС щодо розвитку Берегова та його району

Szerző: | 2020.10.09., 14:31 | Hовини

Сприятливе сьогодення, надія на майбутнє, обнадійливі перспективи – я думаю, що саме ці концепції та проблеми визначають повсякденне життя багатьох закарпатських сімей. Чи доступне це найближчим часом і які завдання потрібно виконати, щоб поліпшити соціально-економічне становище Берегова та його регіону… Серед іншого, саме про це ми запитали Ілдіко Орос, депутата обласної ради, а також про досягнення фракції КМКС, а також про її поточні та довгострокові плани.

‒ Перш за все, уточнімо, чому саме Берегове та що охоплює термін «район»?

 Берегове, яке було центром комітату Берег, досі є центром навколишніх сіл в радіусі 30-50 км, більшість населення яких угорці. Ось чому Берегове слід розглядати не як місто з населенням 25-30 тисяч чоловік, а як населений пункт з населенням 80-90 тисяч, який співпрацює з оточуючими селами і функціонує разом з цими селами. Це вірно і навпаки: жоден з населених пунктів в районі міста Берегове не може і не міг існувати в минулому без міста. Це було пов’язано з браком землі та відсутністю економічного розвитку сіл.

Отже, при плануванні розвитку міста слід враховувати саме це розширене населення та ринок праці. Берегове слід розглядати як місто, для якого потенційний ринок праці, культурний та комерційний ринок можуть формувати не обов’язково лише жителі населених пунктів, що належать до Берегівського району. Це також важливо, оскільки міг би бути сформований центр з угорською більшістю, і місто не було б втраченим з точки зору угорськомовного населення, якби воно стало привабливим для угорців та придатним для життя.

‒ Чи означає це, що ми маємо думати не лише про Берегівську територіальну громаду, чи в більш широкому розумінні про район, який припиняє своє існування у теперішньому вигляді, а натомість під назвою «район» ми можемо мати на увазі також низку населених пунктів?

Так, регіон Берегова в більш широкому розумінні може бути переможною стратегією. Маючи хороший план розвитку, деякі насеклені пункти, що належали до Виноградівського району, можуть бути інтегровані до району міста, що може зміцнити їх ідентичність.

‒ Давайте уточнимо, що саме ми маємо на увазі під розвитком Берегова та його регіону?

Плануючи розвиток Берегова, ми повинні зосередитись на цьому більш широкому середовищі, саме на це населення нам потрібно планувати інвестиції в навчання, культуру, інфраструктуру, економіку та ринок праці, систему медичного та соціального обслуговування.

Цей регіон слід включити до європейської прикордонної економіки. Однією з основ цього є будівництво дороги М3 по обидва боки кордону, але також значно допомогло би регіону, якби її будівництво завершили з угорського боку до кордону, оскільки так ми наблизимось до економіки ЄС. Важливо було б експлуатувати існуючі прикордонні пункти (Косонь-Барабаш, Горонґлаб-Лоня) цілодобово та відкривати нові прикордонні пункти в місцях, де були асфальтовані шляхи, що були зруйновані в радянські часи (наприклад, з Соловки до Лоні, Сентмартону або Епер’єшке, з с. Вари або Бадалово в напрямку до с. Торпа тощо)

Концепція розвитку є багатофакторною, лише зосереджуючись на кількох галузях ми можемо зробити економіку, соціально-культурне життя, інфраструктуру успішними та, що найголовніше,  можливість для людей, які тут мешкають – будь то угорці, українці чи інші національності – уявити цю територію як придатний для життя регіон, де варто жити, виховувати дітей та планувати майбутнє.

Етапи плану розвитку складаються з таких елементів: розвиток доріг та іншої інфраструктури; економічний та соціальний розвиток; покращення культурного життєвого простору; розвиток сфер освіти та охорони здоров’я.

Можете розповісти про ці ідеї розвитку кількома реченнями?

Це непросте завдання, оскільки на цю тему було написано кілька наукових статей, зокрема Інститут Імені Тиводара Легоцького на базі Інституту Ракоці досліджував цю тему, яку ми розробили в 2017 році разом, консультуючись з заступником голови Закарпатської обласної ради Йосипом Борто, а також головою КМКС Василем Брензовичем, міським головою Золтаном Баб’яком, заступником міського голови Гейзою Оросом, керівниками районної ради Йосипом Шіном та Іштваном Петрушкою, на той час головним лікарем області Ержебет Біров, головним лікарем міської лікарні Іваном Малешем, начальником міського управління освіти Едітою Баб’як. Кілька елементів цієї концепції розвитку вже впроваджено, і, звичайно, є речі, яких нам потрібно досягти в наступному циклі. Це вимагає співіснування політичного впливу, місцевих ресурсів та тендерів та грантів Європейського Союзу та Угорщини. Тому важливо, щоб список КМКС досяг якнайкращих результатів на жовтневих виборах до місцевих рад, щоб ми могли максимально реалізувати цей план на благо всіх людей, які проживають у регіоні.

‒ Почнемо з інфраструктури. Це може бути одним із найскладніших завдань, оскільки реконструкція доріг та інших забудов, запуск нових інвестицій коштують недешево

Так, інфраструктура – це непроста справа, але і не безнадійна. Це дуже важлива опора для виживання та розвитку місцевого населення. Почнемо з доріг. Підтримка зв’язків впливає на всі сфери життя: культуру, охорону здоров’я, освіту, включаючи вибір школи, і, отже, мережу контактів, економіку (оскільки транспорт має вирішальне значення для можливостей працевлаштування), торгівлю, культуру, розваги (оскільки люди вибирають те, що доступно), бо всі хочуть жити зараз, а не в майбутньому чи у віртуальному світі. Тому, з точки зору угорського життя, надзвичайно важливо, щоб кожен угорськомовний населений пункт був сполучений з найближчим угорськомовним населеним пунктом дорогою належної якості. Це може запустити економіку, розширити міський ринок праці, ринок торгівлі та позитивно вплинути на сферу послуг. Наприклад, одразу з’явиться можливість створити нові транспортні компанії, які могли б розпочати регулярні перевезення між селами та до Берегова. Це допомогло б дрібним виробникам реалізувати товари на берегівському ринку, що могло б пожвавити місто. Орієнтація молоді також може змінитися в цьому напрямку, оскільки стануть доступними можливості навчання та розваг угорською мовою. Будівництво дорожньої мережі може надати нові можливості для працевлаштування та навіть для появи нових компаній (підприємств), в першу чергу асфальтних заводів та компаній з обслуговування доріг. Що стосується вдосконалення дорожньої мережі, ми повинні орієнтуватися не на основні дороги, оскільки вони будуть відренмонтовані як заради національного, так і обласного транспорту, бо вони впливають на життя широкого кола громадян. Слід зосередитись на невеликих населених пунктах, адже саме вони являють собою угорське майбутнє та поповнення для міста.

‒ А як щодо відновлення економіки, яке створює робочі місця, а також допомагає вижити на батьківщині?

Практичне впровадження плану Еде Егана було забезпечено програмою Еде Егана, яка надає ресурси для постійного розвитку закарпатського бізнесу з 2016 року. Ця програма має три напрямки: сільське господарство, туризм та інші сектори бізнесу. Історично склалося так, що важка промисловість не є характерною галуззю нашого регіону, і це спостерігається і сьогодні, тому надається можливість розвитку переважно у галузі харчової, текстильної промисловості та ремесел. Навколо Берегова є кілька діючих консервних заводів, які чекають на інвесторів. Цей потенціал може бути доповнений будівництвом індустріального парку поблизу Берегова, в селі Дийда, де планується вхід траси М3 з боку Угорщини та де можуть з’явитися угорські компанії. У поєднанні із сільськогосподарським потенціалом та можливістю виходу на ринок країни можна сказати, що якщо зросте вкладення капіталу в сектор, а професійне навчання посилиться, цей сектор може стимулювати більш значний та помітний економічний розвиток.

Сьогодні найбільш динамічним сектором у прикордонному регіоні Закарпаття є розширення туризму та пов’язаної з ним сфери послуг та виробництва. У міру стабілізації політичної та економічної ситуації в країні очікується подальший розвиток галузі. Це також підтверджується тим фактом, що за останні роки було здійснено кілька значних інвестицій, а також зросла кількість тих, хто надає туристичні послуги харчування та проживання в районі з угорськомовним населенням. Ці капіталовкладення ще не помітні в сучасній статистиці, але очікується їх позитивний ефект.

‒ Туризм – це саме той сектор, який одночасно може бути пов’язаний із сільським господарством, ремеслами та місцевими культурними цінностями. Яка ідея розвитку виникла у зв’язку з останніми?

Коротко: створення багатофункціонального громадського центру в Берегові. Що ми маємо на увазі? У присутності міністра закордонних справ Угорщини Пейтера Сіярто ми передали відновлений палац Перені в Берегардо (Чопівка). Особливості та історичне значення розташування будівлі, її роль, а також парк навколо будівлі роблять її ідеальним місцем для створення культурного центру міського/регіонального значення. Найважливішими цілями таких центрів є створення громади, підтримка громади та турбота про цю громаду. Ми хочемо перетворити цей будинок на громадську будівлю для міста/регіону. Сподіваємось, таким буде і Культурний центр імені Шарі Федак, який незабаром буде завершено.

Довгострокові плани включають створення музею під відкритим небом в районі міста Берегове, розвиток винного та термального туризму в місті, створення малого залізничного музею в долині Боржава, розширення меморіального парку в селі Чома та створення зоопарку в Берегові.

‒ Можливо, найближчою для вас темою є освітня політика. Які ідеї розвитку в цій галузі?

Справді, я можу довго про це говорити через обсяг цієї теми, тому я виділю лише найважливіше.

На основі плану Еде Егана Угорський Інститут імені Ференца Ракоці ІІ розробив свою концепцію професійного навчання в Закарпатті, який має на меті забезпечити професійне навчання молоді відповідно до місцевих потреб у регіонах Закарпаття, шляхом створення мережі закладів.

Економічна та політична невизначеність, постійне відчуття небезпеки та військовий призов чоловіків спонукають все більше молодих людей покидати село та шукати роботу за кордоном, особливо в Угорщині. На додаток до Берегівського інституту професійної підготовки як центрального підрозділу, доцільно створити бази професійно-технічної підготовки в середньостроковій перспективі також і на території колишніх комітатів Берег, Унг, Угоча та Мараморош. Згідно з нашими планами, ми розпочали б, і частково вже розпочали навчання в сфері послуг, туризму в Берегові та сільського господарства в В. Доброні, в Пийтерфолво в першу чергу планується навчання, спрямоване на здобуття необхідних професій у сфері послуг, у регіоні Верхньої Тиси планується створення центру для навчання фахівців в галузі лісового господарства, лісництва, переробки деревини та будівництва. На першому етапі, у співпраці з угорськими прикордонними професійними школами, ми вже розпочали підготовку у формі навчання для дорослих (після закінчення середньої школи). Студенти навчаються і в угорському закладі, але будуть приєднані до інституту як учасники програми навчання дорослих, не акредитованої в Україні, що означає законні освітні правовідносини. Це дозволить їм отримати якісну професійну підготовку, але не стати повністю відрізаними від батьківщини. Частина навчання могла б проходити вдома, і якщо керуючий заклад знайде відповідне місце для практики на Закарпатті, частина практичного навчання також відбуватиметься на батьківщині студентів. Інші місця для навчання знаходилися б не в місті, але, як це вже було реалізовано, в В. Доброні, і триває організація в Пийтерфолво. Це вже, за широким тлумаченням, є частиною концепції зони з центром в місті Берегове.

Розвиток економіки, освіти та інфраструктури важливий, але від багатьох молодих сімей можна почути, що вони вирішили залишити батьківщину через нестабільну систему охорони здоров’я. Що можна зробити в майбутньому для розвитку і цієї сфери?

‒ Основою системи охорони здоров’я є наявність сучасної лікарні з хорошими спеціалістами. Це не короткотермінове завдання, але ми повинні розпочати з порятунку лікарні в Берегові. Існує кілька концепцій порятунку. Відповідно до нашої ідеї, було б доцільно добудувати незавершене крило лікарні, яке також було побудоване за підтримки Угорщини, за угорськими планами та з залученням угорських спеціалістів, але вже тридцять років є недобудованим через відсутність обіцяного фінансування з боку держави. Отже, слід реконструювати другу половину та експлуатувати як державну чи приватну установу. Цей пункт нашої концепції, схоже, був прийнятий і вищим керівництвом, адже нещодавно глава української держави пообіцяв закінчити будівництво, хоча вони знову просять для цього угорської підтримки, яку Пейтер Сіярто пообіцяв під час свого візиту до Закарпаття. Якщо нове крило буде добудоване, медичне училище, яке нині функціонує у колишній будівлі адміністрації комітату Берег, можна було б перенести до будівлі лікарні, побудованої за чеських часів. Переїзд зблизить навчальний заклад та лікарню, в якій студенти проходять практику. Лікарню навіть можна було б перекласифікувати як освітню лікарню та вона може стати центром угорської мережі загальної практики, місцем для перепідготовки та підготовки угорських лікарів на Закарпатті. Будівля адміністрації могла б відновити свої функції та забезпечити гідне місце для міських та районних органів влади. Нинішня будівля районної адміністрації, розташована на іншому березі каналу Верке, навпроти колишньої окружної адміністрації, могла б виступати в ролі «урядового вікна», місцем для різних державних установ (податкової, газової, електричної служби, паспортного відділу, управління освіти тощо), які зараз знаходяться в різних куточках міста, на відстані кілька кілометрів одне від одного.

‒ Досягнення всіх цих цілей вимагає, зокрема, політичної волі з боку Берегова як центру, яка залежить від результатів виборів. Яка позиція КМКС щодо цього питання?

‒ Мер Берегова, міста обласного підпорядкування – Золтан Баб’як, з яким ми співпрацювали в минулому циклі. З його позитивним ставленням було реалізовано багато проектів, які досі підтримуються КМКС. Співпраця є доцільною, і ми вважаємо, що реалізація нашої концепції розвитку не залежатиме від мера, тобто матиме його згоду.

Надалі потрібна наполегливість, достатня рішучість і, перш за все, необхідність, щоб електорат знову голосував з довірою до тих, хто працював на благо громади у державних установах різних рівнів, як це робили представники КМКС. Пам’ятайте: ми в цьому регіоні вдома, і, як писала поетеса у своєму вірші, “тут ми заслуговуємо взяти вино та пшеницю”, але це повинні зрозуміти інші, і тому ми повинні відстояти це на всіх рівнях, щоб це визнали, для чого потрібні відверті люди. Сильна віра також допомагає, тоді людина не буде боятися шантажу чи погроз, може протистояти виборчим підкупам, і з допомогою Бога ми можемо досягти своїх планів, як це вдалося досягти фракції КМКС за останні 5 років.

Габор Потокі, економіст, викладач Інституту Ракоці

KMKSZ tervei Beregszász és térsége fejlesztésével kapcsolatban

Pin It on Pinterest

Share This